Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінець

Камінець, -нця́, м. Ум. отъ камінь. 1) Камышекъ. 2) Косточка у косточковыхъ плодовъ. Сливу ззів, а камінець кинув. 3) синій камінець = камінь 6. Мил. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЕЦЬ"
Гарікливий, -а, -е. Ворчливый. Стара гаріклива баба. Мир. Пов. ІІ. 42.
Жа́брик, -ка, м. Раст. = жабрій лісовий. ЗЮЗО. І. 123.
Запроха́ти Cм. запрохувати.
Кус, -са, м. 1) Кусокъ. Не тягни, Ониську, уса до Іванового куса. Ном. Перший кус усьому голова. Ном. № 11964. 2) Немного. Желех. Іде Сава з України, юж кус засмутився. Гол. II. 123. ні кус. Ничего; ни мало. Ні кус не помогло. Вх. Зн. 41.
Леди́ця, -ці, ж. Гололедица. Вх. Уг. 249.
Налютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Напаять. 2) = налютуватися.  
Проволоводити, -джу, -диш, гл. Затянуть, замедлить.
Стриб 1, -бу, м. Скачекъ. Напірай на стриб та ще й на добрий. Ном. №. 13662.
Таляровий, -а, -е. Относящійся къ таляру.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. Черк. у. 2) преимущ. безл. Случиться. Левч. 149, 114. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн. ІІ. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.