Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калічка

Калічка, -ки, об. ум. отъ каліка. 1) Немного калѣка или маленькій калѣка. 2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109. 3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧКА"
Грудни́на, -ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Доле́жати, -ся. Cм. долежувати, -ся.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Маляри́ха, -хи, ж. = малярка 2.
Полазюка, -ки, об. Калѣка ползающій.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
Скидати 2, -даю, -єш, гл. Сбросить, сложить съ чего либо или куда нибудь (многіе предметы). Скидай лати отам під хлівом. Не скидали ми стога, а сонце вже заходить. Чуб. II. 10.
Фінда, -ди, ж. Вѣтренная, легкомысленная дѣвушка. Фр. (Желех.).
Ф'ю! меж. для выраженія свиста. Шейк.
Цявкання, -ня, с. = дзявкання.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.