Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каліка

Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Ном. № 4663. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Шевч. 138. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки. Чуб. V. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІКА"
Звали́ти, -ся. Cм. звалювати, -ся.
Згірший, -а, -е. Худшій. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха. Лавр. 111.
Ма́ченько, -ка, с. ласк. отъ мак.
Перебудовувати, -вую, -єш, сов. в. перебудувати, -ду́ю, -єш, гл. Перестраивать, перестроить.
Повикуповувати, -вую, -єш, гл. = повикупляти. К. ЦН. 228.
Повідгнивати, -ва́ю, -єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали. Черниг. у.
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку. Млак. 92.
Розрухатися, -хаюся, -єшся, гл. Расшевелиться.
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Шмарколиз, -за, м. Подлизывающій свои сопли. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.