Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калічитися

Калічитися, -чуся, -чишся, гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИСЯ"
Володарь, -ря, м. Владѣтель, владѣлецъ.
Запорва́ти, -ву́, -ве́ш, гл. Захватить. Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш. Левиц. КС. 72.
Затьми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затемнить, затмить. Як летіла сарана, то світ затьмила, — така її була сила. Камен. у.очі. Завязать глаза. Очі мої козацькі молоденькі червоною китайкою затьміте. О. 1862. VIII. 22.
Позганяти, -ня́ю, -єш, гл. Согнать (многихъ). Позганяй граків. Драг. 413.  
Познівечувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и знівечити, но многихъ, или многое. Желех.
Покалічити, -чу, -чиш, гл. Искалѣчить (многихъ). К. ЧР. 358. А він в кущах ноги покалічив. Рудч. Ск. II. 160.
Прикарючити, -чу, -чиш, гл. Приклеить столярнымъ клеемъ.
Розсипчастий, -а, -е. Разсыпчастый. Аж кружало витоптав, танцюючи на розсипчастій долівці. Св. Л. 207. Разсипчаста картопля.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.