Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею.
Кабашний, -а, -е. Кабацкій. Гей, каже, ти, шинкарко молода, ти Насте кабашна.
Навпере́д нар. 1) Впредь. 2) Впередъ, ранѣе. Я навперед снігу дрова з лісу привіз.
Пластововний, -а, -е. Съ гладкой шерстью, не курчавый. Пластововне ягня. Пластововний смух.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Понагромаджувати, -джую, -єш, гл. Нагресть (во множествѣ).
Привичка, -ки, ж. Привычка. Ум. приви́ченька.
Придабашка, -ки, ж. = придибашка. Станемо собі наші стрілецькі придабашки уповідати.
Станцюватися, -цю́юся, -єшся, гл. Не уступить кому въ танцахъ, съумѣть танцовать одинаково съ кѣмъ. А мені тільки й горя, що матня драна, а то б яй босоніж станцювавсь із сап'янцями.
Туренка, -ки, ж. Ум. отъ турня.
