Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камень

Камень, -ню, м. = камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Вижати Ii Cм. вижинати.
Довгоу́сий, -а, -е. = Довговусий. Старий, довгоусий дідуган. К. ЧР. 223.
Конферя, -рі, ж. Картофель. Вх. Уг. 246.
Нахмурити, -рю, -риш, гл. Нахмурить.
Отісонька, -ки, ж. Ум. отъ отоса.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Пороспаковувати, -вую, -єш, гл. Распаковать (во множествѣ).
Розгризати, -за́ю, -єш, сов. в. розгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Разгрызать, разгрызть, раскусить. Нехай вже раз той горіх розгризу. Ном. № 4937.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. К. ХП. 81. Обіцяли йому срібняків дати. Єв. Мр. XIV. 11.
Тесак, -ка́, м. = тесака. Шейк. Ум. тесачо́к.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.