Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камень

Камень, -ню, м. = камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Гадовий, -а, -е. Змѣиный, свойственный гаду. Гадове Кодло. Бранное слово. Енея, гадового сина, пужни по своєму. Котл. Ен. IV. 36. Гадова свинота. Ном. № 12403.
Галявна, -ни, ж. = галява.
Ґвалті́вне, ґвалто́вне, ґвалто́вно нар. 1) Шумно, крикливо. Чорти об радились і ґвалтовно гомоніли. Стор. МПр. 43. 2) Насильственно. Мет. 373. ґвалтовне одібрать. Морд. Пл. 64.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Дуб'Я́, -б'я́, с. соб. Дубы. Наворочав їй повну яму дуб'я. Мнж. 4.
Каланник, -ка, м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Повідмерзати, -заємо, -єте, гл. Отмерзнуть (во множествѣ). Вуха повідмерзали і пальці на ногах.
Пооб'язуватися, -вуюся, -єшся, гл. = пообв'язуватися.
Прометушитися, -шу́ся, -шишся, гл. Просуетиться.
Рахунковий, -а, -е. Счетный. Рахункові книжки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.