Зратитися, -чуся, -тишся, гл.
1) О волахъ, когда они, будучи въ ярмѣ, тянутся въ противоположныя стороны: расходиться. Зратилися воли.
2) Поссориться, разойтись. От зратилася та й не живе з чоловіком, бо він ню бив, чи мара їх знає.
Нявкання, -ня, с. Мяуканье.
Падчереня, -ня́ти, с. Ребенокъ падчерица. Щоб мені молодій конопель не брать і білих ручок не драть на чужії діти, на падчеренята.
Піхтір, -ра, м. Веревочный мѣшокъ, въ которомъ возятъ сѣно при поѣздкахъ. Cм. пихтір.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали.
Погуляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Погулять. Вибігла за город погуляти. Кличе мати вечеряти, галушки простигли. «Стривай, мати, погуляю, женишки настигли». 2) Побыть, пробыть. Погуляла дівчиною років зо три. 3) Побыть въ гостяхъ, побыть у кого либо. Пустіть мене, серце, до батька до вашого, піду, погуляю, а то будуть гніваться: як же так можна не пійти?»... Пішла; гуляла там, гуляла, і їла, і пила. Отсюда: погуляй, погуляйте употребляется въ смыслѣ подожди, подождите. Погуляйте трохи, — батько зараз прийде. 4) Побыть, пробыть безъ дѣла, незанятымъ. Погуляв днів зо три — нудно без роботи. Годів зо два погуляла та нива неорана. 5) Поиграть. Погуляли в карти. 6) Погулять, покутить.
Поморити, -рю́, -риш, гл. Утомить (многихъ).
Приняти, -ся. Cм. приймати, -ся.
Рострусити, -ся. Cм. рострушувати, -ся.
Слав'янський, -а, -е. Славянскій. Всі мови слав'янського люду, всі знаєте, а своєї дасть Біг. Виростали у кайданах слав'янськії діти.
