Да́нок, -нку, м. Даяніе, даръ, пожалованье. Ум. Да́ночок.
Досила́ти, -ла́ю, -єш, сов. в. досла́ти, -шлю́, -ле́ш, гл. Досылать, дослать. Коли він мені дошле решту? І козацьке на Вкраїні серце залунало і луну із серця в серце аж до нас дослало.
Зазрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. = заздріти.
Заси́рнювати, -нюю, -єш, сов. в. заси́рнити, -ню, -ниш, гл. Запачкивать, запачкать сыромъ.
Палговатий, -а, -е. Слоистый, плитообразный.
Розбишакувати, -ку́ю, -єш, гл. Разбойничать. День-у-день пєте, гуляєте та розбишакуєте.
Сировий, -а́, -е́ 1) Сырой, влажный. Хоч сирової землі хватайсь. Сирова гіллячка.
2) Не сваренный (о пищѣ). Сирова харч. Сухомятка, сухая, но вареная пища.
3) О кожѣ: не выдѣланный. Ой я казала, що нагаєчка з паперу, а нагаєчка з сирового ременю.
4) О полотнѣ: невыбѣленный, небѣленный, суровый. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова, аби нова.
5) Сирова жінка. Женщина послѣ родовъ.
Спис, -са, м. Копье. Як ударить.... списом у груди. Скоро настиг, зараз його і проколов списом.
Тілький, -а, -е. Такой числомъ, счетомъ, столькій. А то вже тілький час! тілько літ!
Шамрити, -рю, -риш, гл. Шелестѣть, шуршать. Шамрять та й шамрять там у куточку, аж то жуки. А він рукою туди-сюди шамрить, шука чогось. до́щик шамри́ть — о тихомъ дождѣ.
