Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камень

Камень, -ню, м. = камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? КЗ. V. 143. Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували. Н. п.
Відкладувати, -дую, -єш, гл. = відкладати.
Гавити, -влю, -виш, гл. Ротозѣйничать, зѣвать.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Надбіга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. надбі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. Прибѣгать, прибѣжать, подбѣгать, подбѣжать. Желех. Нас дівчат усіх гаптувати посадила. Сама й учить та раз-по-раз надбіга, чи шиємо. МВ. (О. 1862. III. 41).
Спудей, -дея, м. Ученикъ бурсы, духовнаго учебнаго заведенія (въ старину). Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? К. ЧР. 84. Я ще спудеїв трохи попошколю. К. ПС. 84.
Терасувати, -су́ю, -єш, гл. Мостить дорогу тарасом.
Упосажувати, -жую, -єш, сов. в. упосажити, -жу, -жиш, гл. Давать, дать приданое. Шейк. Kolb. II. 24.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Херувим, -ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. І. 179. Ум. херувимчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. І. 286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.