Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камень

Камень, -ню, м. = камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Будівник, -ка, м. = будівничий.
Дери́люд, -да, м. Обдиратель, грабитель. Рк. Левиц.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Женихли́вий, -а, -е. Любящій ухаживать за женщинами. Гол. II. 254.
Наба́ки́р и наба́ки́рь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).
Недоуздок, -дка, м. Родъ уздечки безъ удилъ. Батько веде того коня за недоуздок. Рудч. Ск. Н. 112.
Перевершити Cм. перевершувати.
Прителющитися, -щуся, -щишся, гл. Пристать, присосѣдиться. І він туди прителющився, наче його хто просив. Кіевск. у.
Розгородити Cм. розгорожувати.
Румандє, -дя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.