Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камень

Камень, -ню, м. = камінь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНЬ"
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
Жа́лка, -ки, ж. = жатка. Н. Вол. у.
Ли́тий, -а, -е. 1) Литой. Несуть пани есаули козацькую збрую: литий панцирь порубаний, шаблю золотую. Шевч. 363. 2) Массивный, плотный, цѣльный. литий по́яс. Поясъ, вышитый золотомъ. Гол. Од. 29.
Опазолитися, -люся, -лишся, гл. Обвариться щелокомъ. Вх. Зй. 44.
Подвіренько, -ка, Ум. отъ подвір'я.
Попідтинню нар. Подъ плетнемъ, подъ заборомъ. Шевч.
Прятаня, -ня, с. Приборка, уборка. Шух. І. 215.
Сіть, -ті, ж. Сѣть. Щастя му з рук вилетіло, як птиця із сіті. Ном. № 1820. Ум. сі́тка, сі́точка.
Чашина, -ни, ж. = чашовина. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.