Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінь

Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Бродити, -джу, -диш, гл. 1) Бродить. Смутен, смутен наш отаман по табору бродить. Чуб. V. 1052. Да й зірочка по хмарочці як бродить, дак бродить. Чуб. ІІІ. 179. 2) Идти въ водѣ. Бродила по річці. Мил. 21. Оттак я вигадав: не бродячи, качку піймав. Ном. № 1648. 3) Ловить рыбу бреднемъ. З щастям по гриби ходить, з щастям в рибу бродить. Ном. № 1670.
Верходуб, -ба, м. Раст. Laserpitium latifolium. Лв. 99.
Ікра, -ри, ж. 1) Икра; сѣмя грены. Як будеш загодовувать пчоли, то зотри тую ікру (з щуки) і змішай з медом, з перцем і барсуковим салом. Чуб. І. 75. 2) Вымя у коровы. Шух. І. 193. Ум. ікорка. Коровка ма'т ікорку добру. Вх. Лем. 421.
Кутас, -су, м. 1) Кисть (на одеждѣ и пр.) для украшенія. Гол. Од. 18. На нашій ясній фані кутаси шовкові. Федьк. Пов. І. 51. 2) Въ гуцульской церкви, имѣющей видъ креста съ четырьмя крыльями: небольшой навѣсъ отъ дождя въ томъ мѣстѣ, гдѣ крыша крыла сходится съ крышей осмірки, составляя уголъ. Шух. І. 118. Ум. кутасик.
Ли́ства, -ви, ж. 1) Часть берда. (Cм.) Шух. І. 256. 2) Часть снувалки. (Cм.) МУЕ. III. 15.
Мизи́нний, -а, -е. Самый меньшій, младшій, послѣдній. — палець. Мизинецъ. Ой не ламли, дівчинонько, мизинного пальця. Чуб. V. 309. мизи́нне дитя. Младшее въ семьѣ дитя. Що ж ви нам продасте? Мизиннеє дитя. Чуб. III. 39. мизи́нний день. Суббота. Мизинний день да суботонька. Рк. Макс.
Приїзджий, -а, -е. Пріѣзжій. Ном. № 2528.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Трачати, -ча́ю, -єш, гл. = тратити 1. Нехай мені отець худоби не трачає, скарбів не збуває, нехай мене молодої з неволі не викупає, бо я вже потурчилась, побусурменилась. АД. І. 235.
Щебетіти, -чу́, -ти́ш, гл. = щебетати. Ото яке балакуче придалось: щебетить та й щебетить увесь день. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.