Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінь

Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Вистарітися, -ріюся, -єшся, гл. Состариться. Вх. Лем. 398.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. Cм. оглобля.
Людорі́з, -за, м. Убійца, разбойникъ. Мир. ХРВ. 321.
Позаповідати, -даю, -єш, гл. 1) Договорить (во множествѣ). Жидів з горілками позаповідає аж з Вижниці. Федьк. 2) = позаказувати. Вх. Уг. 260.
Покорочати, -ча́ю, -єш, сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.
Примус, -су, м. 1) Принужденіе. Ном. № 11341. З примусу. По принужденію. 2) = принука 2. Ном. № 11889. Доволі й примусу було, — не так, як ув инших, що все, мовляв, було, усе було, тільки примусу не було. Якось, бачте, ніяково гостеві їсти й пити без примусу. Г. Барв. 425.
Пришивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пришити, -шию, -єш, гл. Пришивать, пришить. Жені, дівко, та пришиють квітку. Мет. 15.
Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен. 2)колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. Ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.
Старший, -а, -е. Старшій. То став старший брат та середульший до тернів да байраків прибігати. ЗОЮР. І. 34. Жінки були старші від ґаздів. Гн. І. 88., Ум. старшенький.
Укопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. укопатися, -паюся, -єшся, гл. 1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255. 2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.