Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камінь

Камінь, -меню, м. 1) Камень. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Ном. № 2757. Возьми ти, сестро, піску у білу ручку, посій ти, сестро, на каміню: коли той буде пісок на білому камені зіхожати, синім цвітом процвітати, хрещатим барвінком біленький камінь устилати... ЗОЮР. І. 26. стояти як у камені. Стоять какъ окаменѣлому. Выраженіе встрѣчено только у М. Вовчка: І засоромилась, і злякалась, — стою як у камені, оніміла. МВ. (О. 1862. III. 54). То же значеніе имѣетъ и выраженіе: як з каменю тесаний. Сижу, мов з каменю тесаний. Г. Барв. 211. 2) Драгоцѣнный камень. От де, люде, наша слава, слава України: без золота, без каменю. Шевч. 46. 3) Жерновъ какъ въ обыкновенной, такъ и въ ручной мельницѣ, а также и въ гончарскихъ жорнах. На добрий камінь що ні скинь, то все змелеться. Посл. Млин на два камені. Желех. Шух. І. 261. млиновий камінь. Жерновъ. 4) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 5) Вѣсъ въ 24, 30, 32, 36 фунтовъ. Камінь воску. Купила цукру камінь. Тютюну каменей сто. Закр. Гол. Од. 39. 6) синій камінь. Мѣдный купоросъ. Ум. камінець, каміньо́чок, -каміньчик. Ой дзвеніте, перстенці, з дорогими камінці. Рк. Макс. Пост ти при дорозі та на каміньочку. Н. п. Бодай пани при дорозі каміньчики били. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМІНЬ"
Гургу́ц, меж. для выраженія звука отъ паденія. Як перескакував уже, гургуц! — каже. Ном. № 13663.
Держа́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. 1) Держаться. 2) Придерживаться, держаться. Держись берега! Ном. № 3359. Держися війська все середнього. Чуб. ІІІ. 271. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держись. Ном. № 5862. Держись за землю! Ном. 6643.ха́ти. Бывать, быть дома. Я для тебе недобрим був чоловіком: як не лежав, то ходив, або й хати не держався. Св. Л. 97—98. Дітвора й хати не держалась — розбрелись, хто куди попав. Св. Л. 175.голови́. Удерживаться въ головѣ. Антосьо слухав сю мову, а вона йому й голови не держалась. Св. Л. 191. 3) Не отступать, не сдаваться, держаться. Держись, козаче, отаманом будеш. Ном. 4) Поддерживаться, имѣть опору. Папи мужиками тільки й держуться. 5) Находиться, пребывать. Зімою риба держиться на дні. Держа́тися ку́пи. Быть вмѣстѣ. Таке́, що й ку́пи не держи́ться. Несообразность. Вигадаєте таке, що й купи не держиться. Левиц. Пов. 186.
Зирну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = зиркнути. Сюди-туди, де дитина? Зирне під піч, аж воно там залоскотане. Г. Барв. 376.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали. Гол.
Кладій, -дія, м. = кладільник. Кладієві найважче, бо той скидав снопи, той пхав, а я один. Канев. у.
Молокосо́с, -са, м. Молокососъ.
Перепинатися, -на́юся, -єшся, сов. в. переп'ястися, -пнуся, -нешся, гл. 1) Быть перегораживаемымъ, перегороженнымъ чѣмъ либо протянутымъ. 2) Опоясываться, опоясаться. Я поясом перепнуся та и нікого не боюся. Грин. III. 654.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
Скілька, скільки, скілько, мѣст. 1) Сколько. Рудч. Ск. І. 65. Не питав і не знав де вони і скільки. ЗОЮР. І. 9. 2) Нѣсколько. Зібралось ще скілько сусідочок. МВ. ІІ. 54. 3) = стілько. Не скілько смаку, тілько більше гріху. Ном.
Фіртка, -ки, ж. 1) = хвіртка. Шух. І. 94. 2) Дверка, дверца въ плитѣ, на которой жарятъ конопляное сѣмя для масла. Шух. I. 163.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМІНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.