Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калюжити

Калюжити, -жу, -жиш, гл. 1) Дѣлать лужи. 2) Пачкать, грязно что либо дѣлать. Вас. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮЖИТИ"
Бардз, бардзо, нар. = барз. Грин. ІІІ. 32.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Повичавлювати, -люю, -єш, гл. Выдавить (во множествѣ).
Поодщ.. Cм. повідщ..
Приповзати, -за́ю, -єш, сов. в. приповзти, -зу, -зе́ш, гл. Приползать, приползти. Г. Барв. 354.
Розсолода, -ди, об. Неповоротливый, неуклюжій человѣкъ. Ич який розсолода! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Сіверний, -а, -е. Холодный.
Сконати, -на́ю, -єш, гл. Скончаться, умереть. Бодай тії не сконали, що нас розлучили. Чуб. V. 250. Гриць сконає, нім когут запіє. Гол. І. 202.
Упокоїти, -ся. Cм. упокоювати, -ся.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЮЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.