Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калюка

Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮКА"
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Каляріпа, -пи, ж. Раст. кольраби, Brassica oleracea caulorapa.
Козлина, -ни, ж. 1) Козье мясо. 2) Козья кожа. З козлини пошила чоботи.
Купити Cм. купувати.
Назди́в нар. На удивленіе.
Пообпливати, -ваю, єю, гл. Проплыть вокругъ многихъ предметовъ.
Правотитися, -чуся, -тишся, гл. = правуватися. Відобрала пелеханя сокола від мене. Відобрала, відобрала, не є што любити, щі би мі ся з пелеханев сім раз правотити. Гол. IV. 506.
Прирубитися, -блю́ся, -бишся, гл. О ранѣ: зажить, зарости. Вх. Лем. 456.
Свяченина, -ни, ж. = свячене. Вх. Лем. 465.
Цибулин, -на, -не. Луковый. Подай цибулину гичку матері, сам же ж держи за головку. Гн. II. 101.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.