Женьки́ня, -ні́, ж. = жниця.
Затала́нити, -ню, -ниш, гл. Пріобрѣсть по счастливой случайности. Що вдень загорюєш, то за ніч прогайнуєш, а що заталаниш, — то музики наймаєш. Він і швець добрий, тільки що заталанить, то все й прогайнує.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Пообдиматися, -маємося, -єтеся, гл. Надуться (о многихъ). Дощ іде, а люде ж то сидять на базарі, померзли, пообдимались як сичі.
Поточина, -ни, ж.
1) Небольшой ручей. Невелика поточина луги помулила. З сих гір спливають поточини, що ділять поле на менші частки.
2) Русло потока.
Різниченко, -ка, м. Сынъ мясника или торговца мясомъ.
Шкалубина, -ни, ж. Щель, разсѣлина.
Шкарубкий, -а, -е. Жесткій, шероховатый, корявый. Тілові треба б мнякшому буть, а то бач, яке шкарубке. Шкарубкі чоботи стали: мокрі були та й засохли.
Шпадлювати, -люю, -єш, гл. У столяровъ: шпадлевать, замазывать щели и неровности особой замазкой передъ окраской.
