Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калюка

Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛЮКА"
Біз, бозу, м. = буз. Владим. у. Волын. г.
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Заціпені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Желех.
Околотиця, -ці, ж. = околиця 1. Вона.... на всій околотиці перва була ткаля. ЗОЮР. II. 42.
Притухати, -ха́ю, -єш, сов. в. притух(ну)ти, -хну, -неш, гл. = пригасати, пригаснути. Левиц. І. 74.
Роскошонька, -ки, ж. Ум. отъ роскіш.
Студня, -ні, ж. Колодезь. Чуб. II. 119. На високій горі студня мурована. Гол. II. 234. Ум. студенька. Вх. Лем. 471.
Угорський, -а, -е. Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699.
Ушикувати, -кую, -єш, гл. Привести въ порядокъ, поставить въ строй.
Чмихати, -хаю, -єш (и чми́шу, -шеш), гл. Фыркать, пыхтѣть, дуть. Слухаю, коли корови чмишуть. О. 1861. V. 68. Чмихає, як овечка. Ном. № 13943. Нічого мені не каже, тільки чмише. Г. Барв. 288. Вже холодом чмише. Конотоп. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛЮКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.