Витягати, -гаю, -єш, сов. в. витягти, -гну, -неш, гл.
1) Вытягивать, вытянуть, вытаскивать, вытащить. Витягніть Василечка трьома неводами. Марко витяг з кутка кілька табель.
2) Вынимать, вынуть. Шага з кишені панської витягає.
3) Вытягивать, вытянуть, удлинить. Як короткий, то витягнуть.
4) Извлекать, извлечь.
Гоїти, гою, -їш, гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити.
Житло́ -ла́, с. 1) Житье, жительство. Не буде тобі ні добра, ні житла. Чорноморці на житло пішли собі, чи їх погнали, на гряницю. Ідуть люде на житло в степ. Коротке сватання! Таке й житло швидке й коротке: як нитка порвалось ув один мент. 2) Жилье, жилище, обитель. В глухій глуші пошукати, там де людського житла, а ні садиби не знайти. Осядеться чужий в його наметі, його житло засипле з неба сірка. О, пом'яни, мій Боже, їх у житлах праведних своїх.
Наїзди́ти, -джу́, -ди́ш, сов. в. наї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Наѣзжать, наѣхать, съѣзжаться, съѣхаться куда-либо. Наїхали подоляне з Подолу. 2) Наѣзжать, наѣхать на что-либо. Їхали, їхали і наїхали, де дороги росходяться.
Недорід, -ро́ду, м.
1) Неурожай.
2) Недоносокъ; выкидышъ. Зникне собі, мов той недорід, що йому не судилося й на світі жити.
Обраховуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. обрахува́тися, -ху́юся, -єшся, гл.
1) Разсчитываться, разсчитаться.
2) = обраховувати.
Пооскоромлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Оскоромиться (о многихъ).
Са! А Са! меж. Крикъ на свиней, когда ихъ гонятъ.
Смолавець, -вця, м. Сопливецъ.
Трухання, -ня, с. Ѣзда рысцой.
