Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

камчуг

Камчуг, -га, м. Раст. Thlictrum minus L. ЗЮЗО. I. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 213.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЧУГ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЧУГ"
Відтручення, -ня, с. Отталкиваніе, оттѣсненіе.
Вужака, -ки, м. Ужъ, большой ужъ.
Жовтячо́к, -чка́, м. Ум. отъ жовтяк.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Ржати, ржу, ржеш, гл. Ржать. Коники ржали його везучи. Чуб. V. 882.
Табатерка, табати́рка, -ки, ж. = табакерка. Дід виняв луб'яну табатирку, понюхав табаки. Мир. ХРВ. 53. Ум. табати́рочка.
Уладнуватися, -нуюся, -єшся, гл. Снарядиться.
Устка, -ток, с. мн. Ум. отъ уста.
Хльос меж., выражающее стеганіе прутомъ, кнутомъ. Верба хльос, бий до сльоз. Ном. № 348.
Чмакати, -каю, -єш, гл. Чавкать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЧУГ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.