Жада́ний, -а, -е. Желанный. Наступив довго жаданий день. Пани мої кохані та жадані! Е, мій жаданий, де ж я візьму стілько грошей?
Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Хвиля човен затопила. Чи його вода затопила? 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3) — о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. Ти затопиш очі в очі. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Затопила свою хату пізно. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. Молодим не женила, в вічну службу затопила.
Ладуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Грузиться, нагружаться.
Локомоти́ва, -ви, ж. Паровозъ, локомотивъ. Льокомотива свище там.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Полім'Я, -м'я, с. = полум'я. А він загадав їй рибу варити без вогню і без полім'я.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster.
Провіщувати, -щую, -єш, гл. Предсказать, возвѣстить. Сич провіщував щось недобре.
Токарство, -ва, с. Токарное ремесло.
Тямучий, тямущий, -а, -е. Понимающій, смыслящій, толковый, умный. Він чоловік тямучий, не зопсує діла. Тямуще й нетямуще пішло. Книжки лежать, папери купами: Павло Піддубень дуже тямущий чоловік, всяку старовину молодою головою зазнає.
