Ди́вий, -а, -е. Дикій. Ніби дивиї звіра зубами скреготали.
Заволо́ка, -ки, об. 1) Захожій изъ чужой страны, бродяга чужестранный. Горе мені на чужині: зовуть мене заволокою. 2) Бревно, которымъ закладываютъ въ плотинѣ прорванное мѣсто, чтобы успѣшнѣе его задѣлать.
Ма́сляна, -ної, ж. Масленица.
Міць, мо́ці, ж. Сила, крѣпость, мощь. Де ж та сила, де ж та міць? Якась незвичайна сміливість і духова міць. міць узя́ти. Пріобрѣсть силу, власть. Таку міць узяв наш волосний, що й мирового не слуха. Тепер жиди вже панують, бо таку велику міць узяли, що й панів посіли.
Москаленя́, -ня́ти, с. 1) Ребенокъ-великоруссъ. 2) Ребенокъ солдата.
Позморщуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Сморщиться о многихъ).
Роззяпина, -ни, ж. = роззявина.
Стогначі, -чів, м. мн. Частые стоны. (въ старости, болѣзни). Стогначі напали.
Стояк, -ка, м.
1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
2) Часть звіяшок (Cм.).
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.
