Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменувати

Каменувати, -ну́ю, -єш, гл. Побивать камнями. Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе. Єв. Л. XIII. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАТИ"
Бавовна, -ни, ж. Хлопчатая бумага, вата. Рани мої смертельнії промивав, м'якенькою бавовною закладав. АД. І. 250.
Блідуватий, -а, -е. Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у.
Глинець, -нця, м. Аллюминій. Желех.
Гу́ля́нка, -ки, ж. 1) Гуляніе, развлечете, забава. Пусти дочку на гулянки. Чуб. V. 170. Посходяться де на гулянку під неділю або під свято. Мир. ХРВ. 87. 2) Свободное отъ занятій время. Употребляется въ выраженіяхъ: На гуля́нках, гуля́нками. Нехай колись на гулянках (гулянками) зроблю. 3) Въ заборѣ изъ вертикально-стоящихъ досокъ: промежутокъ, оставляемый между досками. Лубен. у. Ум. Гуля́нонька, гуля́ночка. Перебрела дві річеньки, а Дунаю ніт, та забула гуляноньки, а роскоші ніт. Мил. 135.
Жа́дність, -ности, ж. Жадность.
Лом, -ма, м. Ломъ (желѣзное орудіе).
Обурити, -ся. Cм. обурювати, -ся.
Самосійний, -а, -е. 1) Самосѣйный. 2)на дитина. Незаконнорожденное дитя. Г. Барв. 310.
Хабз, -зу, м. хабза, зи, ж. = хабзина. Вх. Лем. 478. Вх. Уг. 272.
Шкандибки, -бок, ж. мн. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.