Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Під білою березою козаченька вбито. Причарувала біле личенько. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Взяв білу сорочку. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Ум. біленький, білесенький.
Гря́нути, -ну, -неш, гл. Быстро двинуться, побѣжать, поѣхать. Ой вийду я за ворота, сюди-туди гляну: нема мого миленького, — я додому гряну. В мене дочка ледащиця, не ночує дома, як вечір настане, на вулицю гряне.
Збо́їни, -їн, ж. мн. Мелко перебитая солома.
Панькати, -каю, -єш, гл. Няньчить, ухаживать. Всяке діло хоче, щоб коло його панькали.
Позаходитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и зайтися, но о многихъ или о многомъ. Также: поссориться (о многихъ). На другий день щось сі позаходили, а він побив і жінку.
Пороскачувати, -чую, -єш, гл. Раскатать (во множествѣ).
Скокнути, -кну, -неш, гл. = скікнути.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину.
Устиджати, -джаю, -єш, сов. в. устиди́ти, -джу, -диш, гл. Стыдить, пристыдить. Стала його устиджати.
Холодно нар. Холодно. Так холодно, що як би не вмів дріжати, то змерз би. Ум. холодненько, холоднесенько.
