Дитя́, -тя́ти, с. Як дитя не плаче, у матері думки нема. Ум. Дитя́тко, дитя́точко, дитя́тенько, дитя́тонько. Пастушки з ягнятком перед тим хлоп'ятком навколішки припадають, Бога вихваляють.
Заклика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. закли́кати, -чу, -чеш, гл. 1) Приглашать, пригласить, зазывать, зазвать. На хліб, на сіль людей закликають. Я шавлію пересію, руту перстачу, — кого люблю та кохаю, — до себе закличу. Як у лісі була хата, то вона боялась сама ночувати і пішла в село, щоб закликати дівчат. 2) Произносить, произнести божбу, клятву, обѣтъ. Крім постів, уставлених церквою, закличе собі гуцул по перебутій хоробі або з иншої нагоди осібну божку (піст) в скоромний день.
Звені́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = дзвеніти. Текла річенька, звеніла.
Мисли́вський, -а, -е. Охотничій.
Нагу́л, -лу, м. 1) Жиръ у скота. 2) Приволье. Дід Семен як поживе ще у нагулі сторожем на хуторі, то помолодшає.
Одужати Cм. одужувати.
Опучка, -ки, ж. Ум. отъ опука.
Погетьманувати, -ну́ю, -єш, гл. Побыть гетманомъ.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
