Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каменування

Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 212.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМЕНУВАННЯ"
Безнадійний, -а, -е. Безнадежный. Безнадійна неволя. К. Кр. 31.
Богомілка, -ки, ж. Богомолка.
Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
Ганжа, -жі, ж. = ганджа. Коняка не має ніякої ганжі. Рк. Левиц.
Гребеня́стий, -а, -е = Гребенатий. Несло на гребенястій хвилі. Мир. ХРВ. 359.
Перехотітися, -четься, гл. безл. = перехтітися.
Сліпма нар. Ослѣпью. Я йому кажу — геть! а він сліпма лізе. Канев. у.
Стебнування, -ня, с. Строченье (въ шитьѣ). 2) = стебнівка. Волын. г.
Упоминати, -наю, -єш, сов. в. упімнути, -ну, -неш, гл. Напоминать, напомнить, предостерегать, предостеречь кого.
Шпиняти, -няю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Корить, укорять, колоть насмѣшками. Cм. нашпиняти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМЕНУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.