Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кам'яничний

Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧНИЙ"
Вигнання, -ня, с. Изгнаніе. Левч. 50.
Кам'яничин, -на, м. Обитатель города, каменнаго дома. Ой земле, земле, ти справді ж проклятая! Тільки турчину-кам'яничину на сребро, на злото весьма багатая. ЗЮЗО. I. 11. (Прилож.).
Креніль, -ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Нако́їти, -ко́ю, -їш, гл. Надѣлать, натворить (преимущественно чего-либо дурного).
Певняк, -ка́, м. Увѣренный. Тепер я виведу коні на степ та й на всю ніч певняк собі, що не будуть у спаші. Уман. у.
Поприскакувати, -куємо, -єте, гл. Подскочить къ чему (о многихъ).
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Скіпка, -ки, ж. Ум. отъ скіпа.
Фудулитися, -люся, -лишся, гл. Быть надменнымъ, высокомѣрнымъ, гордиться, чваниться. Желех.
Чапленя, -няти, с. Птенецъ цапли. Ум. чапленя́тко.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМ'ЯНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.