Дара́бчик, -ка, м. Кусочекъ. Загубив я дарабчик свічки. Дарабчик хліба.
Домога́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. домогти́ся, -жу́ся, -жешся, гл. Требовать, добиваться, добиться, настойчиво просить. Поки було доможемось молока у пана, або тарані, то краще сами собі купимо.
Жури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Печалиться, грустить, сокрушаться. Не журима, дівчинонько, ще ж ти молоденька. Журилась мати, плакала дуже жінка, а нічого робити: провели свого Трохима аж у губерню. Як дівчині не журиться, — козак покидає! Жури́тися ким. Заботиться о комъ, принимать къ сердцу чью участь. Ой ти, братіку-жайворонку, не журися ти нами: годує Господь малі мої діти дрібними кришечками. Жури́тися за ким, по ко́му. Грустить, печалиться по комъ. Ти не знаєш, моя мати, за ким я журюся. Ой умру я, умру, та буду дивиться, ой чи будеш, мій миленький, по мені журиться? Ой чи журиться отець-мати по мені? Жури́тися за чим, — чим. Заботиться о чемъ, хлопотать о чемъ. Журився за м'ясом, а м'ясо само йде. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є і люльку курить. Не журіться життям вашим.
Камилики, -ків, мн. Обрѣзки кожи, которые идутъ на подборы.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
На́ремний, -а, -е. Внезапный, скоропостижный.
Провідний, -а, -е. 1) Путеводный, руководящій.
2) — тиждень. Ѳомина неділя.
Розюшитися, -шуся, -шишся, гл. Сильно разсердиться, раздражиться.
Скочка, -ки, ж. 1) Лѣсная мышь, Mus silvaticus. 2) мн. Раст. а) Sempervivum hirtum L. б) Sempervivum tectorum L.
Хазяй, -зяя, м. = хазяїн. Хазяй на всю губу. Питається сам хазяй.
