Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кам'яничний

Кам'яничний, -а, -е. Принадлежащій кам'яниці, замковый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 214.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАМ'ЯНИЧНИЙ"
Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Гардибурка, -ки, ж. = картопля. Solanum tuberosum. Вх. Пч. ІІ. 36.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем. Ном.
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.
Подонюхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. Донюхаться (о многихъ),
Прибрехнути, -ну, -неш, гл. = прибрехати. Уміють добре прибрехнути. Гліб.
Ріняк, -ка, м. = рінь. Желех.
Умовка, -ки, ж. Договоръ, условіе. Я з вами не роблю умовнії. Котл. Ен. V. 14.
Хробачок, -чка, м. 1) Ум. отъ хробак. 2) хробачки. Такъ дѣти называютъ лапшу. МУЕ. І. 104.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАМ'ЯНИЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.