Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калічити

Калічити, -чу, -чиш, гл. 1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе. Левиц. Пов. 159. 2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИ"
Баговиння, -ня
Відмакошити, -шу, -шиш, гл. Отколотить. Так він його як піймав та як одмакошив! Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Нало́й, -ло́ю, м. Аналой. Після молебня метнувся Павлюга і підійшов до налою. Стор. МПр. 149.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Поризькати, -каю, -єш, гл. Неглубоко вскопать, изрыть От і не гарюкай до них, коли так поризькали, шо хоч зараз заходься та й другий раз копай після них. Брацл. у.
Слобідка, слобідочка, -ки, ж. Ум. отъ слобода.
Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365.
Уколисати Cм. уколисувати.
Цинамоновий, -а, -е. Коричный. Цинамонова масть. Мета, 1863, Жовтень, 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.