Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

калічити

Калічити, -чу, -чиш, гл. 1) Увѣчить, калѣчить. Скинь її (свиту) зараз, скинь!.. Ти себе покалічиш. — А селяне носять та й не калічать же себе. Левиц. Пов. 159. 2) Уродовать, искажать, извращать. Не з щиростю... приступає до рідного слова, та і почне його калічить. О. 1861. IV. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 211.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАЛІЧИТИ"
Багрій, -рія, м. Названіе сѣробураго вола. Шейк.
Валів, -лова, м. = валиво. Натягни води до валова. Вх. Зн. 5. Ацю до валова. Фр. Пр. 135.
Доре́чі нар. Кстати.
Залупи́ти, -ся. Cм. залуплювати, -ся.
Клинчастий, -а, -е. Клиновидный. клинчасті — о вышивкахъ въ Галиціи. Kolb. І. 48.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Напаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. напа́стися, -суся, -сешся, гл. Напасаться, напастись. Попід мостом трава ростом, що й кінь напасеться. Мет. Волики напасаються. Грин. III. 50. Чужим добром не напасешся, — своє дбай. Г. Барв. 428.
Опам'ятатися, -та́юся, -єшся, гл. = опам'ятуватися.
Посокотитися, -чу́ся, -ти́шся, гл. Поберечься. Просить сват і сваха, і пан молодий, і пані молода їсти і пити... і так ся посокотити, аби голодному ся не лишити. Гол. IV. 342.
Усушити, -шу, -шиш, гл. Насушить, осушить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАЛІЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.