Байдужний, -а, -е. = байдужий.
Гальма, -ми, ж. = гальмо 1. Вітряк крутився, бо за гальму не зав'язаний був.
Заїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. заї́сти, -ї́м, -їси́, гл. 1) Заѣдать, заѣсть. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. 2) Заѣдать, заѣсть, загрызть (кого). 3) Губить, погубить, не дать жить. Чи я в тебе, моя мати, увесь хліб поїш, що ти мене, моя мати, та навік заїла. Старий став я: літа мої вороги заїли. Світ мені зав'язав, заїв мій вік рожевий. 4) Захватывать, захватить (чужое добро). Одні в одних достатки заїдають. Он мого полтинника заїла... А мого карбованця...
Закану́дити, -дило, гл. безл. Затошнить.
Засла́ти Ii, -ся. Cм. застилати, -ся.
Кормилюд, -да, м. Въ загадкѣ: мельница. Біжить обходисвітка, з шумом крутить кормилюда руки.
М'яхки́й, -а́, -е́. и пр = м'який и пр.
Передощитися, -щи́ться, гл. безл. Миновать дождливой погодѣ. Бог дасть, передощиться й буде ясно.
Переростати, -та́ю, -єш, сов. в. перерости, -ту, -теш, гл.
1) Перерастать, перерасти, вирости больше чѣмъ слѣдуетъ. Чи ж я, мамцю, не доріс, чи ж я, мамцю, переріс, чи не рублена хата, що не люблять дівчата?
3) Поростать, порости поперегъ. Ой не ходи, козаче, горами: переросла доріжка чарами.
3) Перерасти, вырости больше кого. Вже Юрко Семена переріс.
Приємний, -а, -е. Пріятный. Романюки приємні люде. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова.
