Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Горо́шок, -шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. 2) Раст. a) Vicia villosa Roth. б) Vicia sepium. в) Medicago lupulina L. г) Medicago falcata L. д) Lathyrus. е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ж) — ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. To же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. — потєчий. з) — гороби́ний. Cм. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. 3) Родъ игры.
Забо́втати, -таю, -єш, гл. Замочить, запачкать мокрой грязью.
Злегчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Освободиться отъ бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому.
Пообголюватися, -люємося, -єтеся, гл.
1) Обнажиться (о многихъ).
2) Обриться (о многихъ).
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Трусок 1, -ску, м.
1) Мелкія щепки, отлетающія при рубкѣ дровъ.
2) Мелкій валежникъ. Далі в ліс, більше труску.
Хотіти, хо́чу, -чеш, гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Волно Богу що хотіти, то чинити. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Що хочте робіть з Петром. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже.
Шкереберть нар. Вверхъ ногами, вверхъ дномъ. Полетів шкереберть. Усе піде шкереберть. Сказавши, столик ізвалило, шкереберть к чорту все пішло.
