Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дрябчак
дрягва
дряглий
дрягнути
дряговина
дряготіти
дрягтіти
дряп!
дряпа
дряпак
дряпанина
дряпання
дряпати
дряпатися
дряпач
дряпець
дряпіжний
дряпіжник
дряпіжство
дряпіка
дряпливий
дряпнути
дряпня
дряпонути
дряпота
дряпотіти
дряпуга
дряпучий
дряп'я
дрясен
дрясувати
дуб
дубала
дубарь
дубас
дубасити
дубелець
дубельт
дубельтівка
дубець
дубило
дубина
дубити
дубитися
дубище
дубівка
дубіти
дубкати
дубленець
дублений
дубленистий
дубля
дубник
дубнити
дубняк
дубовий
дубовик
дубовина
дубок
дубом
дубонити
дубонька
дубонько
дубора
дубочка
дубочок
дубрівка
дубрівний
дубрівник
дубрівонька
дуброва
дубровина
дубувати
дубцювати
дубчак
дубчик
дуб'я
дуб'як
дуб'янці
дуб'ячок
дуван
дуванити
дуванитися
дуга
дуган
дуганчак
дуганяр
дуда 1
дуда 2
дударенько
дударик
дударитися
дударка
дударський
дударчик
дударь
дудва
дудек
дуделка
дуди
дудик
дудило
дудина
дудити
дудиця
дудка
дудко
дудла
дудлавий
дудлик
дудлити
дудло
дудник
дудніти
дудок
дудочка
ду-ду!
дудуватий
дудуритися
дуж
Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Наїда́ти, -да́ю, -єш, сов. в. наї́сти, наї́м, наїси́, гл. 1) Съѣдать, съѣсть извѣстное количество. 2) Только сов. в. Преслѣдовать. Оце наїдають цюю чоловіка. Черном.
Оскорбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. оскорби́ти, -блю, -биш, гл. Обижать, обидѣть, причинить несправедливость. Вх. Зн. 45. Семен був парубок годний... було й малу дитину не оскорбить. Федьк.
Пазорь, па́зурь, -ря, ж. 1) Коготь. Кіт думав, що то миш, — як ухопиться за хвіст пазурями. Рудч. Ск. І. 23. 2) Ноготь. Гн. І. 79.
Перестан, -ну, м. Остановка, прекращеніе. Пташки без перестану, без спину виспівували. Левиц. І. 125. Слухав би без перестану, брате, твого читання. Грин. І. 289.
Підвеселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. підвеселити, -лю́, -лиш, гл. Подвеселять, подвеселить, развеселить, обрадовать. Часто в мене самої так гірко на душі, так би рада, щоб мене хто підвеселив. Г. Барв. 245.
Попруга, -ги, ж. 1) Подпруга. Шух. I. 252. Вх. Зн. 61. Вас. 160. Та купимо сідельце з попругою. Грин. III. 320. Та підтягай, джуро, та підтягай, малий, тугенько попруги. АД. II. 44. 2) Поясъ кожаний, — Cм. ремінник. Чуб. VII. 418. 3) Часть толчеи. Cм. ступа ножіна. Шух. І. 161, 162. 4) Часть рыболовнаго сака. Cм. сак. Шух. 5) Полоса, — напр. поперечная полоса на боку перістого вола. Рудч. Чп. 255. Між небом і водою став чорною попругою ліс. Левиц. ПЙО. І. 500. Сонце... довгою й широкою попругою лягло через усю хату. Мир. ХРВ. 182. Ум. попружка, попруженька, попружечка. Ой підтягай, та малий хлопку, попруженьки стуга. АД. II. 71. Попрямуйтеся ви, вильні доріженьки, поправуйтеся ви, лихі воріженьки. Н. п. (Балт. у.).
Постелити, -ся. Cм. постеляти, -ся.
Прапорщичка, -ки, ж. = прапірка.
Страховиння, -ня, с. = страховина. Кожне пригадує, як ще в запічку чувало страшне страховиння від бабусь. Г. Барв. 465.
Нас спонсорують: