Гора́ння, гора́ти и пр. Cм. Орання, орати и пр.
Гри́цик, -ка, м. Родъ растенія, стебли котораго употребляются въ пищу. Пішли дівчата по грицики на доли.
Дими́нець, -нця,, м. = Димарь. въ паху, подъ мышками. См. Дімениця.
Дратли́вість, -вости, ж. Раздражительность.
Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли.
Майстеро́ва, -вої, ж. = і. Майстрова. Крають кравці, крають да вже й докривають, на молоду майстерову з ока поглядають.
Прохалавкнути, -ну, -неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню.
Санчата, -ча́т, ж. мн. Маленькія сани. Що на горі санчата, — спускаються дівчата.
Татунів, -ньова, -ве Принадлежащій татуньові.
Шпиль, -ля, м.
1) Холмъ, невысокая круглая гора. Кругла, мов шпиль, гора. Українські яри гайові між невисокими та крутими горами та шпилями. Ой вийду я на шпиль-гору, на лебедів крикну.
2) Част. м'яльници (Cм.). Ум. шпилик, шпильо́к, шпилечок.