Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірня
двірняк
двірнячка
двірок
двірочок
двірський
двіста
двісті
двіцалівка
двічи
двічі
двоє
двоєм
двоєчко
двожильний
двоїстий
двоїти
двоїтися
двойко
двойлезний
двойнити
двойчатий
двокроть
двоногий
дворак
дворанство
двораченько
дворець
дворик
двориченько
дворище
дворічняк
дворка
дворняга
дворовий
дворок
дворочок
дворський
дворучки
дворядний
дворяк
дворян
дворянин
дворянка
дворянство
дворянський
дворяченько
двохліток
двояк
двоян
двужон
двуличний
де
дебеластий
дебеленний
дебелень
дебеленькуватий
дебелий
дебелина
дебелити
дебелість
дебеліти
дебело
дебелувастий
дебелькуватий
дебельненький
дебельшати
дебеляка
дебринець
дебриця
дебрь
дев'ясил
дев'ятденик
дев'ятдесят
дев'ятеро
дев'ятий
дев'ятилітник
дев'ятини
дев'ятиранський
дев'ятірко
дев'ятка
дев'ятнадцятеро
дев'ятнадцятий
дев'ятнадцятірко
дев'ятнадцять
дев'ятнайцять
дев'ятник
дев'яторогий
дев'ятосельник
дев'ятосил
дев'ятотисина
дев'ятуха
дев'ять
дев'ятьдесятий
дев'ятьдесять
дев'ятьсот
деготь
дегтярь
де-далі
де-де
дежма
де-инде
де-инше
дей
дейкати
дейкатися
дейко
дейнека
дейнецтво
дейнецький
декілька
декларація
деклямування
деклямувати
деколи
деколишній
декоторий
декрет
декуди
делебі
Благовісник, -ка, м. 1) Благовѣститель. Чуб. ІІІ. 12. 2) = благовіщення. Благовісник старший від Великоднє. Фр. Пр. 59. То же значеніе и въ записяхъ Залюбовск., а въ ХСб. І. 74 — праздникъ: соборъ архангела Гавріила 26 марта.
Настелювати, -люю, -єш, сов. в. настелити, -лю, -леш, гл. Настилать, настлать. Поміст шклом настеляний. Рудч. Ск. II. 105.
Поскребти, -бу, -бе́ш, гл. Поскресть.
Рачкуватися, -куюся, -єшся, гл. = рачкувати. Як почав він рачкуватися та насилу дорачкувався: звісно, ходить не може, то лізе на всіх чотирьох. Новомоск.
Ростворяти, -ряю, -єш, сов. в. роствори́ти, -рю́, -риш, гл. Открывать, открыть. Небеса ростворили. Чуб. III. 329.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Святешний, -а, -е. Праздничный. Шевч. ІІ. 216.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Хомутний, -а, -е. Относящійся къ хомуту. Желех.
Шкаравать, -ті, ж. = шкарідь. Вх. Зн. 82.  
Нас спонсорують: