Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірня
двірняк
двірнячка
двірок
двірочок
двірський
двіста
двісті
двіцалівка
двічи
двічі
двоє
двоєм
двоєчко
двожильний
двоїстий
двоїти
двоїтися
двойко
двойлезний
двойнити
двойчатий
двокроть
двоногий
дворак
дворанство
двораченько
дворець
дворик
двориченько
дворище
дворічняк
дворка
дворняга
дворовий
дворок
дворочок
дворський
дворучки
дворядний
дворяк
дворян
дворянин
дворянка
дворянство
дворянський
дворяченько
двохліток
двояк
двоян
двужон
двуличний
де
дебеластий
дебеленний
дебелень
дебеленькуватий
дебелий
дебелина
дебелити
дебелість
дебеліти
дебело
дебелувастий
дебелькуватий
дебельненький
дебельшати
дебеляка
дебринець
дебриця
дебрь
дев'ясил
дев'ятденик
дев'ятдесят
дев'ятеро
дев'ятий
дев'ятилітник
дев'ятини
дев'ятиранський
дев'ятірко
дев'ятка
дев'ятнадцятеро
дев'ятнадцятий
дев'ятнадцятірко
дев'ятнадцять
дев'ятнайцять
дев'ятник
дев'яторогий
дев'ятосельник
дев'ятосил
дев'ятотисина
дев'ятуха
дев'ять
дев'ятьдесятий
дев'ятьдесять
дев'ятьсот
деготь
дегтярь
де-далі
де-де
дежма
де-инде
де-инше
дей
дейкати
дейкатися
дейко
дейнека
дейнецтво
дейнецький
декілька
декларація
деклямування
деклямувати
деколи
деколишній
декоторий
декрет
декуди
делебі
Відзначати, -ча́ю, -єш, сов. в. відзначити, -чу, -чиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Віспа, -пи, ж. Оспа, Variolae.
Де́лебі нар. = Да́лебі.
Згля́дуватися, -дуюся, -єшся, гл. = зглядатися. Ізглядуємосъ, а сміх нас так і бере. МВ. (О. 1862. III. 35).
Зохотитися, -чуся, -тишся, гл. Почувствовать охоту, желаніе. Харьк. у. Зохотився до школи хлопець. Черк. у.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Нечупарний, -а, -е. Безобразный; неряшливый. Я б її й забрав (за себе), так вона дуже нечупарна. Кобел. у.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Подобрішати, -шаю, -єш, гл. = подобріти.
Тлінь, -ні, ж. Тлѣнность. Гортань їх дише смертю, тлінню. К. Псал. 9.
Нас спонсорують: