Говіронька, -ки, ж. Ум. отъ говірка.
Граби́на, -ни, ж. 1) Грабъ, одно дерево. Грабина висока та листом широка. Ой бери, синку, гострий топір та рубай грабину із кореня. 2) соб. Грабовыя деревья. Ліс застилав гори й долини чистою старою дубиною та грабиною. Ум. Граби́нонька. (Только къ 1-му значенію). У полі грабинонька тонка та висока.
Доди́бувати, -бую, -єш, сов. в. доди́бати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати.
Карунка, -ки, ж. 1) Позументъ. Аж зирк — Паллантова лядунка і золота на ній карунка у Турна висить на плечі. 2) Карнизъ.
Перекортіти, -ти́ть, гл. безл. Перехотѣться.
Пливсти, пливти, -ву, -ве́ш, гл. Плыть. Я вже цих катержних гусей разів десять на день відгоню, щоб вони сюди до жита не пливли.
Повести, -веду́, -де́ш, гл. Повести. Та повів її до батенька. Та зв'язали білі руки, та повели хлопця всюди по ринку. Поведем кривого танця. Як же ви... погано повели свою дочку. Пальцями повела себе по виду.
Позустрівати, -ва́ю, -єш, гл. = позострівати.
Серпанковий, -а, -е. Кисейный.
Шмагати, -га́ю, -єш, гл. Стегать, хлестать. Шось їх.... хворостиною шмагало по шиї. Як почав шмагати по плечах лозиною. Аж його козак межи очі шклянкою шмагає.