Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

двірня
двірняк
двірнячка
двірок
двірочок
двірський
двіста
двісті
двіцалівка
двічи
двічі
двоє
двоєм
двоєчко
двожильний
двоїстий
двоїти
двоїтися
двойко
двойлезний
двойнити
двойчатий
двокроть
двоногий
дворак
дворанство
двораченько
дворець
дворик
двориченько
дворище
дворічняк
дворка
дворняга
дворовий
дворок
дворочок
дворський
дворучки
дворядний
дворяк
дворян
дворянин
дворянка
дворянство
дворянський
дворяченько
двохліток
двояк
двоян
двужон
двуличний
де
дебеластий
дебеленний
дебелень
дебеленькуватий
дебелий
дебелина
дебелити
дебелість
дебеліти
дебело
дебелувастий
дебелькуватий
дебельненький
дебельшати
дебеляка
дебринець
дебриця
дебрь
дев'ясил
дев'ятденик
дев'ятдесят
дев'ятеро
дев'ятий
дев'ятилітник
дев'ятини
дев'ятиранський
дев'ятірко
дев'ятка
дев'ятнадцятеро
дев'ятнадцятий
дев'ятнадцятірко
дев'ятнадцять
дев'ятнайцять
дев'ятник
дев'яторогий
дев'ятосельник
дев'ятосил
дев'ятотисина
дев'ятуха
дев'ять
дев'ятьдесятий
дев'ятьдесять
дев'ятьсот
деготь
дегтярь
де-далі
де-де
дежма
де-инде
де-инше
дей
дейкати
дейкатися
дейко
дейнека
дейнецтво
дейнецький
декілька
декларація
деклямування
деклямувати
деколи
деколишній
декоторий
декрет
декуди
делебі
Відступне, -ного, с. Отступное. МУЕ. ІІІ. 117. Cм. відкупне.
Владичний, -а, -е. 1) Властный, державный. Колись носили ми владичні барви. К. Бай. 18. 2) Архіерейскій.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Німеччина и німещина, -ни, ж. Нѣмецкая земля. Бо ще разів три женюся к Німеччині, в Туреччині. Чуб. В далекій стороні, в якій, — про те не знаю, — мабуть в Німещині, а може і в Китаю. Греб. 379.
Обпарити Cм. обпарювати.
Підмолодь, -ді, ж. Молодь, пивныя дрожжи.
Сінечки, -чок, мн. ум. отъ сіни.
Сіриця, -ці, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.
Фелеґа, -ґи, ж. Рваный сердак, вообще изорванная штука одежды. Желех. Шух. І. 166.
Нас спонсорують: