Виняток, -тку, м. Исключеніе.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. По столу кулаком гамселить. У виски гамселило як обухом.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. 2) Родъ танца. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана.
Заро́щений, -а, -е. Заросшій. Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно. Стоїть криниченька така зарощена.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый.