Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дратувати
дратуватися
драч
драча
драчка
драчкувати
древина
древко
древній
древо
древоруб
дреглі
дрегло
дрегнути
дрегота
дреґес
дременути
дремлик
дремлюга
дренути
дренчати
дрепенути
дрешпак
дриветня
дривотень
дригавиця
дриглі
дригтіти
дриґ
дриґавка
дриґання
дриґати
дриґатися
дриґез
дриґнути
дриґонути
дриґулька
дриженець
дриженина
дрижифіст
дриз
дриза дати
дризнути
дриль
дрилювати
дриля
дримба
дримбати
дриндати
дриндом
дрипи
дрискуля
дрисливий
дрисливиці
дрислівка
дрисля
дрислявка
дрислячий
дрисня
дристати
дристокоз
дристун
дристуха
дрись!
дришля
дріб
дрібен
дрібка
дрібковий
дрібний
дрібнистий
дрібнити
дрібнитися
дрібниця
дрібнісінький
дрібнісінько
дрібніти
дрібно
дрібногляд
дрібноголовий
дрібнолистий
дрібнота
дрібнюній
дрібняки
дрібок
дріботання
дріботати
дріботун
дріботуха
дрібочок
дрібошити
дрібушечки
дрібушити
дрібушки
дрібцювати
дрібчатий
дріб'язкий
дріб'язок
дрівітня
дрівця
дрігавиця
дрігота
дріготіти
дріжаки
дріжання
дріжати
дріжджити
дріжджі
дріжова
дріжчі
дрізд
дрізки
дрійнути
дрік
дріма
дрімак
дрімання
дрімати
дріматися
дрімки
Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Відмуровувати, -вую, -єш, сов. в. відмурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Разбирать, разобрать каменную или кирпичную стѣну, которая закрывала входъ. Льох замурований, треба його відмурувати. 2) Отгораживать, отгородить каменной или кирпичной стѣной. Відмурував город від сусіда.
Гамселити, -лю, -лиш, гл. Колотить, бить, ударять. Як почне тебе истиком гамселить, то будеш знать, як дратувать. Екатер. у. По столу кулаком гамселить. Мир. ХРВ. 196. У виски гамселило як обухом. Мир. ХРВ. 266.
Го́рлиця 1, -ці, ж. 1) Горлинка, родъ дикаго голубя. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 2) Родъ танца. Мкр. Н. 29. 3) Пѣсня про горлинку. Заспіває про Чалого на Горлицю зверне. Шевч. 8. 4) Употр. какъ ласкательное слово, особенно въ уменьш. го́рличка. Нехай мене мир не знає, коли я зражу тебе, моя горличко. МВ. ІІ. 63. Ум. Го́рличка. Так окукобилась, мов та горличка. Ном. № 10102.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана. Мир. ХРВ. 25.
Заро́щений, -а, -е. Заросшій. Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно. Рудч. Ск. II. 55. Стоїть криниченька така зарощена. Рудч. Ск. ІІ. 58.
Ля́шток, -ка, м. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. МУЕ. III. 20.
Належи́то нар. = належно. Ой гуляла належите, доки було в мішку жито. Гол. IV. 478.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Осиротілий, -а, -е. Осиротѣлый. Левиц. І. 404.
Нас спонсорують: