Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дратувати
дратуватися
драч
драча
драчка
драчкувати
древина
древко
древній
древо
древоруб
дреглі
дрегло
дрегнути
дрегота
дреґес
дременути
дремлик
дремлюга
дренути
дренчати
дрепенути
дрешпак
дриветня
дривотень
дригавиця
дриглі
дригтіти
дриґ
дриґавка
дриґання
дриґати
дриґатися
дриґез
дриґнути
дриґонути
дриґулька
дриженець
дриженина
дрижифіст
дриз
дриза дати
дризнути
дриль
дрилювати
дриля
дримба
дримбати
дриндати
дриндом
дрипи
дрискуля
дрисливий
дрисливиці
дрислівка
дрисля
дрислявка
дрислячий
дрисня
дристати
дристокоз
дристун
дристуха
дрись!
дришля
дріб
дрібен
дрібка
дрібковий
дрібний
дрібнистий
дрібнити
дрібнитися
дрібниця
дрібнісінький
дрібнісінько
дрібніти
дрібно
дрібногляд
дрібноголовий
дрібнолистий
дрібнота
дрібнюній
дрібняки
дрібок
дріботання
дріботати
дріботун
дріботуха
дрібочок
дрібошити
дрібушечки
дрібушити
дрібушки
дрібцювати
дрібчатий
дріб'язкий
дріб'язок
дрівітня
дрівця
дрігавиця
дрігота
дріготіти
дріжаки
дріжання
дріжати
дріжджити
дріжджі
дріжова
дріжчі
дрізд
дрізки
дрійнути
дрік
дріма
дрімак
дрімання
дрімати
дріматися
дрімки
Бандурша, -ші, ж. Содержательница публичнаго дома.
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Миші́й, -шію́, м. Раст. a) Setaria glauca. ЗЮЗО. I. 136. б) Setaria viridis. ЗЮЗО. I. 136.
Подухати, -хаю, -єш, гл. Подуть. За другим разом ножик топлять у миску, потім ложку веретено і гребінку. Послі подухають на миску і кажуть:... Чуб. І. 114.
Порский, порськи́й, -а́, -е́ 1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354. 2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у. 3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. Ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.
Потурляти, -ля́ю, -єш, гл. Растолкать, потолкать (многихъ); разогнать. Потурляв він їх. Павлогр. у.
П'ятра, -тер, с. мн. = п'ятрини. Вас. 179.
Рухати, -хаю, -єш, сов. в. ру́хнути, -ну, -неш, гл. 1) = рушати, рушити 1. Гн. II. 182. 2) = рушати, рушити 2. Грин. III. 584 На Варуха, як земля рухи. Драг. 11. Заходились рухати до господи. Грин. II. 275. Мов би наввипередки з кимсь рухнув додому. Грин. II. 334. 3) Только сов. в. Приняться, начать. Дядина як рухнула плакати. Пирят. у.
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Нас спонсорують: