Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дратувати
дратуватися
драч
драча
драчка
драчкувати
древина
древко
древній
древо
древоруб
дреглі
дрегло
дрегнути
дрегота
дреґес
дременути
дремлик
дремлюга
дренути
дренчати
дрепенути
дрешпак
дриветня
дривотень
дригавиця
дриглі
дригтіти
дриґ
дриґавка
дриґання
дриґати
дриґатися
дриґез
дриґнути
дриґонути
дриґулька
дриженець
дриженина
дрижифіст
дриз
дриза дати
дризнути
дриль
дрилювати
дриля
дримба
дримбати
дриндати
дриндом
дрипи
дрискуля
дрисливий
дрисливиці
дрислівка
дрисля
дрислявка
дрислячий
дрисня
дристати
дристокоз
дристун
дристуха
дрись!
дришля
дріб
дрібен
дрібка
дрібковий
дрібний
дрібнистий
дрібнити
дрібнитися
дрібниця
дрібнісінький
дрібнісінько
дрібніти
дрібно
дрібногляд
дрібноголовий
дрібнолистий
дрібнота
дрібнюній
дрібняки
дрібок
дріботання
дріботати
дріботун
дріботуха
дрібочок
дрібошити
дрібушечки
дрібушити
дрібушки
дрібцювати
дрібчатий
дріб'язкий
дріб'язок
дрівітня
дрівця
дрігавиця
дрігота
дріготіти
дріжаки
дріжання
дріжати
дріжджити
дріжджі
дріжова
дріжчі
дрізд
дрізки
дрійнути
дрік
дріма
дрімак
дрімання
дрімати
дріматися
дрімки
Буряк, -ка, м. 1) Свекла, Beta vulgaris. ЗЮЗО. І. 114. на догад буряків, щоб дали капусти. Говорить объ одномъ, а намекаетъ на другое. Ном. 2) Кушанье изъ изжаренной свеклы. Маркев. 151. 3) Носящій бурку? Сомнительное слово, встрѣченное лишь въ фальсифицированной думѣ «Татарскій походъ Серпяги», напечатанной впервые Срезневскимъ: Усіх татар-буряків розбивали й пліндрували. Запор. Стар. І. 85 — 86. Ум. бурячок, бурячечок.
До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Ном. № 5388. Чеше довгі коси. Шевч. 25. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Н. Вол. у. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. Чуб. ІІІ. 332. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. Мет. 330. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. О. 1861. XI. 35. (Св.). Ив. 66. Скакати в довгої лози. Левиц. І. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. О. 1861. XI. С. 35., Ум. Довге́нький, довге́сенький. Левиц. Пов. 11.
Зіхожа́ти, -жаю, -єш, гл. = зіходити. ЗОЮР. І. 26.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Мі́сто I, -та, с. 1) Мѣсто. 2) Базаръ, торговая площадь, рынокъ. Ой піду я, мамо, на місто та куплю я, мамо, намисто. Шевч. 3) Городъ. Багато сіл, багато міст на Україні минули бурлаки. Левиц. І. Пі до села, ні до міста. Ном. № 7650. Пані тим часом село продала та переїхала у місто жити. МВ. Ум. містечко, містонько. Іди тепер, матінко, од мене, — нема в мене містонька для тебе. Грин. III. 376. А дівочкам усе волечка: за юпочку да на улочку, за намистечко да на містечко. Чуб. III. 59.
Причетник, -ка, м. Участникъ, причастный къ чему человѣкъ. І ти причетник у те діло? Конст. у.
Росписка, -ки, ж. Расписка. Ходім у хату роспуску писати. Чуб. І. 185. Я не повірю на слові: хай дасть мені росписку, своєю кров'ю написану. Чуб. ІІ. 18. Ум. ро́списочка. Грин. І. 8.
Скитальник, -ка, м. Скиталецъ. Ум. скита́льничок. Мій таточку, мій скитальничку! Ви наскитались, ви нагорювались. Мил. 186.
Склочитися, -чуся, -чишся, гл. Всклочиться. Вх. Зн. 63.
Хижка, -ки, ж. Ум. отъ хижа. 2)слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478.
Нас спонсорують: