Відзірятися, -ряюся, -єшся, гл. Скалить зубы. Лежить собака та й відзіряється. Їй би усе тільки до хлопців відзірятися.
Заїздни́й, -а́, -е́ Заѣзжій, постоялый. Заїздний двір. Пан звелів коней зупинити коло заїздного двору. III. 51).
Кобень, -ня, ж. Капюшонъ у бурки. Надів даху... ззаду кобень так і грає.
Обсмикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обсмикатися, -каюся, -єшся и обсми́чуся, -чешся, одн. в. обсмикну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Обдергиваться, обдернуться, оправиться. Панночка вертілась та обсмикувалась, як пташка.
Перепадати, -да́ю, -єш, сов. в. перепасти, -паду, -деш, гл. Перепадать, перепасть. Узявсь — нічого робити! — латати старі кожухи, стала й копійчина перепадати. Дощі частійш перепадали.
Поцінно, поцінному, нар. Не дорого, подходяще по цѣнѣ. Як вподобаю та буде поцінно, то треба неодмінне ті колеса купити. Поцінно купив. Купив поцінно.
Рідняк, -ка, м. Родственникъ. Обращеніе къ умершимъ родственникамъ при поминовеніи ихъ. Наші рідняки, не поминайте лихом! чим хата багата, тим і рада.
Розрух, -ху, м. 1) Возмущеніе, мятежъ, бунтъ. 2) Смута, тревога, смятеніе. А тут вже розрух зробився: шукають тії молодиці: порозбігалися скрізь, якою вона дорогою йшла, та й найшли у житі. Cм. і.
Самостій, -то́ю, м. Раст. Ranunculus aquatilis.
Употужнитися, -нюся, -нишся, гл.
1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти.
2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила.
