Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжки
дармоїжкувати
дармоїжний
дармоїжник
дармоїжниця
дармой
дарморос
дармування
дармувати
дарна неділя
дарник
дарований
даровизна
даровизно
даровий
даровина
даровитий
даровиця
даровище
даровний
даром
дарома
даронько
дарування
дарувати
даруватися
дарунок
дасть-бі
дат
дата
датешній
дати
датка
даток
датувати
дах
даха I
даха II
дахарь
даховий
дахто
дача
дачка
даша
дашити
дашок
дащо
даяк
даяти
дбайливий
дбалий
дбалість
дбало
дбання
дбати
дбатися
дбаха
дбач
дбачка
два
двадньовий
двадцятеро
двадцятий
двадцятірко
двадцятка
двадцятник
двадцяток
двадцять
двадцять 2
дванадцятеро
дванадцятиголовний
дванадцятий
дванадцятикрилка
дванадцятка
дванадцять
дванайцять
дверечки
двері
дверник
дверниця
дверці
дверчата
дверчатий
дверчатка
двиг!
двигати
двигатися
двигіт
двигнути
двигонити
двиготіти
двигтіння
двигтіти
движати
движкати
движкий
движок
двинути
двихкати
двихтіти
дві
двійє
двійка
двійко
двійло
двійловий
двійлячий
двійнесенький
двійний
двійник 1
двійник 2
двійнята
двійця
двійчастий
двійчатий
двійчи
двіліток
двір
двірець
двірка
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Вирізуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. вирізатися, -жуся, -жешся, гл. О мѣсяцѣ: выходить, выйти изъ-за чего-либо. Місяць із-за левади вирізався. К. ДС. 31. Місяць, молодик, із-за чорної хмари вирізався — виплив. Г. Барв. 467.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. МВ. ІІ. 117. Я вже завважив мирового, який він. Н. Вол. у. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Н. Вол. у. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. Костом. (О. 1862. VI. 10). 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Закла́дчини, -чин, ж. мн. = закладини. Як положать зруб на хату..., то п'ють закладчини. ХС. III. 39.
Згло́титися, -чу́ся, -тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21.
Комизитися, -зюся, -зишся, гл. Капризничать, упрямиться. Коли б вона та не бісилась, замовкла і не комизилась. Котл. Ен.
Нави́снути Cм. нависати.
Надли́ти Cм. надливати.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Ном. № 6089. Був собі мазур, — так собі простак. Грин. І. 228.
Частуха, -хи, ж. Раст. Alisma plantago L. ЗЮЗО. І. 110.
Нас спонсорують: