Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжки
дармоїжкувати
дармоїжний
дармоїжник
дармоїжниця
дармой
дарморос
дармування
дармувати
дарна неділя
дарник
дарований
даровизна
даровизно
даровий
даровина
даровитий
даровиця
даровище
даровний
даром
дарома
даронько
дарування
дарувати
даруватися
дарунок
дасть-бі
дат
дата
датешній
дати
датка
даток
датувати
дах
даха I
даха II
дахарь
даховий
дахто
дача
дачка
даша
дашити
дашок
дащо
даяк
даяти
дбайливий
дбалий
дбалість
дбало
дбання
дбати
дбатися
дбаха
дбач
дбачка
два
двадньовий
двадцятеро
двадцятий
двадцятірко
двадцятка
двадцятник
двадцяток
двадцять
двадцять 2
дванадцятеро
дванадцятиголовний
дванадцятий
дванадцятикрилка
дванадцятка
дванадцять
дванайцять
дверечки
двері
дверник
дверниця
дверці
дверчата
дверчатий
дверчатка
двиг!
двигати
двигатися
двигіт
двигнути
двигонити
двиготіти
двигтіння
двигтіти
движати
движкати
движкий
движок
двинути
двихкати
двихтіти
дві
двійє
двійка
двійко
двійло
двійловий
двійлячий
двійнесенький
двійний
двійник 1
двійник 2
двійнята
двійця
двійчастий
двійчатий
двійчи
двіліток
двір
двірець
двірка
Бакалярство, -ва, с. 1) Должность учителя дѣтей. Желех. 2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Головка, -ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) Кочень капусты. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась. Ном. № 261. 3) Маковка. Баба головки з маку позрізувала. Рудч. Ск. І. 53. 4) Шляпка гвоздя, винта, шворня. Рудч. Чп. 250. 5) Часть полоза у саней, загибающаяся къ верху. Сумск. у. 6) Часть гончарнаго круга. Cм. круг. 11. Вас. 179. МУЕ. І. 57. (Черниг.). 7) Пачка, пучекъ очищеннаго и приготовленнаго для тканія сита волоса изъ конскаго хвоста. Вас. 152. 8) Особый родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. І. 281. 9) мн. Девятая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка. КС. 1887. VI. 463. 10) — мертва. пт. Parus caudatus, долгохвостикъ, хвостовый ремезъ. Вх. Пч. II. 13. 11) = голова святоянська. Чуб. ІІІ. 193.
Маму́лити, -лю, -лиш, гл. Пачкать, гадить.
Невважність, -ности, ж. Невнимательность.
Неприродність, -ности, ж. Неестественность, ненатуральность. Желех.  
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає. Грин. II. 286.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь. Вх. Пч. II. 5.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш. Грин. II. 25.
Позажигатися, -гаємося, -єтеся, гл. То-же, что и зажигатися, но о многихъ. Ячмені позажигалися. Мил. 93.
Стидовище, -ща, с. Стыдъ, позоръ. К. Дз. 100. Оце стидовище: палець болить, а він валяється цілий день, — от, мов, хворий. Лебед. у. Та, їй Богу, це ж стидовище так робити! Пирят. у.
Нас спонсорують: