Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжки
дармоїжкувати
дармоїжний
дармоїжник
дармоїжниця
дармой
дарморос
дармування
дармувати
дарна неділя
дарник
дарований
даровизна
даровизно
даровий
даровина
даровитий
даровиця
даровище
даровний
даром
дарома
даронько
дарування
дарувати
даруватися
дарунок
дасть-бі
дат
дата
датешній
дати
датка
даток
датувати
дах
даха I
даха II
дахарь
даховий
дахто
дача
дачка
даша
дашити
дашок
дащо
даяк
даяти
дбайливий
дбалий
дбалість
дбало
дбання
дбати
дбатися
дбаха
дбач
дбачка
два
двадньовий
двадцятеро
двадцятий
двадцятірко
двадцятка
двадцятник
двадцяток
двадцять
двадцять 2
дванадцятеро
дванадцятиголовний
дванадцятий
дванадцятикрилка
дванадцятка
дванадцять
дванайцять
дверечки
двері
дверник
дверниця
дверці
дверчата
дверчатий
дверчатка
двиг!
двигати
двигатися
двигіт
двигнути
двигонити
двиготіти
двигтіння
двигтіти
движати
движкати
движкий
движок
двинути
двихкати
двихтіти
дві
двійє
двійка
двійко
двійло
двійловий
двійлячий
двійнесенький
двійний
двійник 1
двійник 2
двійнята
двійця
двійчастий
двійчатий
двійчи
двіліток
двір
двірець
двірка
Жґут, -та́, м. = джґут.
Засурпе́лювати, -люю, -єш, сов. в. засурпе́лити, -лю, -лиш, гл. Всаживать, всадить съ силою. Аф. 438.
Левчук, -ка, м. = левеня. Томить лева голод і левчука згаю. К. Псал. 43.
Обсмикувати, -кую, -єш, сов. в. обсмикати, -каю, -єш и обсмичу, -чеш, одн. в. обсмикну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдергивать, обдергать, обдернуть. Обсмич мені свиту ззаду. Васильк. у.
Помийник, -ка, м. Первоначально — человѣкъ, занимающійся выносомъ помоевъ, а затѣмъ всякій человѣкъ, занимающійся грязной работой; бранное слово. Лохв. у. Ти помийник жидівський. Гн. II. 70. 2) Собака, постоянно роющаяся въ помояхъ, любящая помои. Лохв. у.
Поскабити, -блю, -биш, гл. Занозить.
Ряса, -си, ж. 1) Ряса. Нарядився, як піп у рясу. Ном. № 11215. 2) Колосъ проса, овса, метелка у растеній, вѣничекъ. Ряса у проса. Вх. Лем. 463.
Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.
Стружок, -жка, м. Ум. отъ струг. Вас. 178.
Увихатися, -хаюся, -єшся, сов. в. увихну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Спѣшить, поспѣшить, быстро дѣлать, сдѣлать. Нас нива потомила, бо ми ея увихали, нивоньки дожинали. Гол. IV. 124. Жінка Хима чепуруха живо ся ввихнула. Грин. III. 564. 2) Только несов. в. ? Бродить, рыскать. Близше осель увихаються: лисиці, куниці, тхорі. Шух. І. 22.
Нас спонсорують: