Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дармоїжки
дармоїжкувати
дармоїжний
дармоїжник
дармоїжниця
дармой
дарморос
дармування
дармувати
дарна неділя
дарник
дарований
даровизна
даровизно
даровий
даровина
даровитий
даровиця
даровище
даровний
даром
дарома
даронько
дарування
дарувати
даруватися
дарунок
дасть-бі
дат
дата
датешній
дати
датка
даток
датувати
дах
даха I
даха II
дахарь
даховий
дахто
дача
дачка
даша
дашити
дашок
дащо
даяк
даяти
дбайливий
дбалий
дбалість
дбало
дбання
дбати
дбатися
дбаха
дбач
дбачка
два
двадньовий
двадцятеро
двадцятий
двадцятірко
двадцятка
двадцятник
двадцяток
двадцять
двадцять 2
дванадцятеро
дванадцятиголовний
дванадцятий
дванадцятикрилка
дванадцятка
дванадцять
дванайцять
дверечки
двері
дверник
дверниця
дверці
дверчата
дверчатий
дверчатка
двиг!
двигати
двигатися
двигіт
двигнути
двигонити
двиготіти
двигтіння
двигтіти
движати
движкати
движкий
движок
двинути
двихкати
двихтіти
дві
двійє
двійка
двійко
двійло
двійловий
двійлячий
двійнесенький
двійний
двійник 1
двійник 2
двійнята
двійця
двійчастий
двійчатий
двійчи
двіліток
двір
двірець
двірка
Буц! I меж., выражающее столкновеніе лбами. Баран-баран буц! Шейк.
Витаскати Cм. витаскувати.
Відмазувати, -зую, -єш, сов. в. відмазати, -жу, -жеш, гл. 1) Отлѣпливать, отлѣпить замазку. На весні вічка у бджіл відмазують. 2) Смачивать, смочить шліхтою основу (у ткачей). Конст. у.
Восьмерувати, -ру́ю, -єш, гл. Разсѣкать, разрѣзать на восемь частей. Літ з двадцять назад хоч би восьмерували, хоч би відчинили двері тієї куни, де ми сиділи, то не зворухнувся б з місця. Стор. I. 257.
Дзи́нґель, -ля, м. 1) пт. щегленокъ, Fringilla carduelis. Вх. Пч. II. 10. 2) Раст. Angelica silvestris. Вх. Пч. І. 8. Cм. Дзенґель.
Застіба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. застібну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Застегиваться, застегнуться. Ґудзями застібався. Лавр. 4.
Засторо́нок, -нку, м. Боковое отдѣленіе въ клу́ні, въ комнатѣ, въ амбарѣ, боковой придѣлъ въ церкви и пр. Чуб. VII. 397. Показав засторонки, повні пшениці арнаутки. Левиц. Пов. 194.
Набреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. 1) Наговорить лжи. Хотя й душа невинная, люде набрешуться. Гол. І. 261. 2) Налаяться (о собакѣ).
Поперекушувати, -шую, -єш, гл. Перекусить зубами (во множествѣ).
Фурдиґати, -ґаю, -єш, гл. Вертѣть? (съ шумомъ?). Тікайте з хати, бо я буду веретеном фурдиґати. Ком. Пр. № 233.
Нас спонсорують: