Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Під білою березою козаченька вбито. Причарувала біле личенько. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Взяв білу сорочку. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Ум. біленький, білесенький.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір.
Докупа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Докупаться. Докупався до того, що мало не втопився.
Капустина, -ни, ж. Одинъ кочень капусты, одинъ листокъ капусты.
Лобо́дочка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Луб'я́нка, -ки, ж. 1) Повозка, обшитая лубомъ. 2) Осеннее жилище гуцульскихъ древосѣковъ: родъ шалаша, покрытаго лубомъ.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Позлітати, -та́ємо, -єте, гл.
1) Слетѣть. Кури позлітали з сідала.
2) Взлетѣть. Глянь, півні позлітали аж на хату та й там б'ються.
Пошморгати, -гаю, -єш, гл.
1) Подергать.
2) Очистить пеньку отъ кострики.
Стадня, -ні, ж. = стайня.