Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дударь

Дуда́рь, -ря́, м. 1) Мастеръ, дѣлающій дудки. 2) Играющій на свирѣли. 3) Родъ хороводной игры. Ив. 70. Ум. дуда́рик, дуда́рчик, дуда́ренько. Заграй мені, дударику, на дуду, тепер же я своє горе забуду. Чуб. V. 1110. Доньку видала за дударчика. Гол. ІІІ. 463. Ой сину, мій дудареньку, ти ж було селом ідеш, ти було в дуду граєш. Чуб. V. 1143.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДАРЬ"
Ґо́нот, -ту, м. = Ґонт. Вх. Лем. 407.
Забавни́й, -а́, -е́. = забарний. Черн. у.
Зго́їтися, зго́юся, -їшся, гл. Залѣчиться. Не так хутко згоїться, як біда скоїться. Ном. № 2158.
Зчудуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Удивиться.
Корчій, -чія, м. Судороги.
Кума, -ми, ж. Кума. Багатті шепче з кумою, а вбогий — з сумою. Ном. № 1594. Ум. кумасенька, кумася, кумка, кумонька, кумочка, кумця. Куди се ти, кумасенько, біжиш? Гліб. Ой щучечки для кумочка, а карасі за для кумасї. Посл. А сам пішов до кумоньки. Лукаш. Вмілисте, кумцю, варити, та не вмілисте давати. Ном. № 11967.  
Набро́д, -ро́ду, м. = набрід. Всі кухарі і ввесь наброд, побравшись за руки, ходили. Котл. Ен.
Надкуси́ти Cм. надкушувати.
Небагато нар. Немного, мало.
Три, трьох числ. Три. Один син — не син, два сини — пів-сина, три сини — ото тільки син. Ном. № 9286.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.