Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудла

Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Вх. Лем. 412. Ум. дуде́лка. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Босятник, -ка, м. Родъ растенія. Желех.
Засурми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Затрубить. А всі дзвони задзвонили, а всі сурми засурмили. Н. п. Ой у городі у Черкасі сурми засурмили. АД. І. 159.
Инакий, -а, -е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
Кондричитись, -чуся, -чишся, гл. Капризничать. Мнж. 182.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя. Вх. Лем. 435.
Міщани́н, -на, м. Мѣщанинъ. Не пішла б я за селянина, а пішла б я за міщанина. Чуб. III. 472.
Напа́нькатися, -каюся, -єшся, гл. Наняньчиться, навозиться съ кѣмъ.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Повигострюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Наточиться. Ніяк не нагострю свого ножа. — А наші добре повигострювались.
Пошкірний, -а, -е. О рукавѣ: сдѣланный изъ цѣльной шкурки, овчины. МУЕ. I. 74.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.