Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудла

Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Вх. Лем. 412. Ум. дуде́лка. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Вихрестити, -ся. Cм. вихрещувати, -ся.
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
З'ясувати, -су́ю, -єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.
Капслевий, -а́, -е́ Пистонный (о ружьѣ). Шух. I. 229.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Овершки, -ків, м. мн. Вершина стога. Левч. 10.
Перечесати, -ся. Cм. перечісувати, -ся.
Сповна нар. 1) Вполнѣ. 2) не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. І. 187.
Ціліський, -а, -е. = цілісінький. Ціліський вік лиш горювали. Млак. 88.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.