Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудла

Дудла́, -ли́, ж. = дудло́. Вх. Лем. 412. Ум. дуде́лка. Вх. Уг. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛА"
Бздикнути, -ну́, -не́ш гл. одн. в. отъ бздикати.
Є́лечко, -ка, с. Ум. отъ єльце.
Жу́рбочка, -ки, ж. Ум. отъ журба.
Зміястий, -а, -е. Змѣевидный. Отари нівечив зміястими стрілами. К. Псал. 181.
Князів, -зева, -зеве Принадлежащій князю. Князева перва жінка. Рудч. Ск. II. 93.
Легво, -ва, с. = лігво.
Мо́кро нар. Мокро. Ум. мокренько, мокре́сенько.
Оступ, -пу, м. Лѣсъ вокругъ поляны? Думка його.... линула.... у ту білу хатину поміж темним гайовим вступом. Г. Барв. 143, а описаніе оступу стр. 135.  
Покороткий, -а, -е. Коротковатый. Покоротка свита. Н. Вол. у.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив. Ном. № 12179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.