Де́йкати, -каю, -каєш, гл. Поговаривать. Дейкали люди, що подушне скасують Дейкали, що в нас не буде сього мирового. Щось люде дейкають, що війна буде. Украдено коні; на селі знають хто, дейкають язиком, а старості не об'являють.
Пекати, -каю, -єш, гл. Отстранять кого-либо, говоря пек. А то що такого! — каже бідак та пекає: «пек, осина!»
Повечеряти, -ряю, -єш, гл. Поужинать. Дай мені, милесенький, повечеряти, повечерявши, ляжемо спати.
Познаття, -тя, с. Узнаваніе, узнаніе, распознаваніе.
Поклін, -лону, м. Поклонъ. Десь мій милий чорнобривий через людей поклоняється... А що ж мені по поклону, коли його самого нема. Поклони бити, класти, покладати, давати, віддати. Оддайте поклони мамі й жінці. Также подарокъ при передаваемомъ поклонѣ: А він її поклін дає — коня вороного, вона йому поклін дає — хусточку шовкову. Ум. поклінчик, покло́ночок.
Полуск, -ку, м. Трескъ. Не чує полуску.
Попідробляти, -ля́ю, -єш, гл. То-же, что и підробити, но во множествѣ.
Трухніти, -ні́ю, -єш, гл. Гнить, трухнуть.
Хвататися, -таюся, -єшся, гл. = хапатися. Хватавсь з синком поговорити. Нум, брате, скорійше хвататься, щоб нам оцю кашу поїсти. Еней з Сивилою хватались, до пекла швидче щоб прийти.
Чаховина, -ни, ж. = чашовина.
