Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допильновувати
допилювати
допинання
допинати
допинатися
допис
дописати
дописувати
дописуватися
допит
допитати
допити
допитки
допитливий
допитливо
допитувати
допитуватися
допів-
допівзруйнований
допізна
допікати
допірання
допірати
допіро
доплазувати
доплатити
доплачувати
доплентатися
доплести
доплив
допливати
доплигувати
доплітати
доплуганитися
доплутатися
допнути
доповзати
доповідати
доповідно
доповісти
доповнити
доповнювари
доповняти
доповнятися
доповчити
допоки
допомагати
допомагатися
допоминання
допоминати
допоминатися
допоміжний
допомога
допомогти
допорати 1
допорати 2
допоратися
допотиль
доправди
доправити
доправляти
доправлятися
доправуватися
допрати
допрівати
допрік
допрікати
допріти
допроваджувати
допрошуватися
допрядати
доптати
допускати
допускатися
допуст
допустити
до-пуття
допхатися
доп'ясти
дора
дорадець
дораджувати
дорадниця
дораз
доразісінько
дорахуватися
дорвати
дореготатися
дорекання
доречі
доривання
доривати
дориватися
дорипатися
дорипуватися
дорібок
дорід
дорідливий
дорідний
доріженька
доріжка
доріжний
дорізати
дорізування
дорізувати
дорізуватися
дорікання
дорікати
дорікливий
дорікливо
дорікнути
дорнінка
доробити
доробковий
дороблювати
доробляти
дороблятися
доров
дорога
дорогий
Висікатися, -каюся, -єшся, сов. в. висіктися, -січуся, -чешся, гл. Сѣчься, посѣчься. Грива коневі геть висіклася.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля. Кіев. г. Вас. 196.
Ло́патися, -паюся, -єшся, гл. Лопаться; трескаться. Нехай він скільки хоче лопається, а по його таки не буде. Кобеляк. у.
Навви́передки нар. Въ перегонку, взапуски. Біжать жидки наввипередки, один другого не дожене. (Загадка: колеса).
Поперелякуватися, -куємося, -єтеся, гл. Перепугаться (о многихъ). Левиц. Пов. 289. Люде тікають з поля, усі поперелякуються. Ком. І. 42.
Присвящуватися, -щуюся, -єшся, гл. = присвячуватися. Тоді люде присвящувались, а тепер хай присвятиться. Лебед. у.
Рундуковий, -а, -е. Крылечный. Розчинились у гетьмана рундикові двері. К. МБ. III. 246.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Узір, узору, м. Видь, внѣшній видь. Як узір хороший у сіна, зелене, то й сіно в ціні. Волч. у. На взір. Съ виду, по внѣшнему виду, но наружности. Пшениця гарна на взір. Рк. Левиц. На взір — чоловік середніх літ. Мпр. ХРВ. 11. На взір вони (будинки) цілі і кріпкі. О. 1861. VI. 169. У лісі і на взір немає груш. Волч. у. 2) Образецъ. Хата, X. Нехай ся мова іде по добрих людях на взір, як треба велике діло рідної освіти роспочинати. К. (О. 1862. III. 30). Христос дав нам взір собою. Св. Л. 315. взо́ром. По образцу. Писав сей хуторний проява українські пісні взором звичайних жіночих та козачих. К. ХП. 19. 3) Узоръ. Шух. І. 259. Ум. узо́рець. Був сей погонець взорцем дикої краси. Г. Барв. 18.
Унадитися, -джуся, -дишся, гл. Повадиться. Унадився, як свиня в моркву. Ном. № 2741. От лисичка внадилась до тиєї яблуньки. Рудч. Ск. I. 19. Ото ж до сієї Галі да внадився змій. Рудч. Ск. I. 131.
Нас спонсорують: