Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

допильновувати
допилювати
допинання
допинати
допинатися
допис
дописати
дописувати
дописуватися
допит
допитати
допити
допитки
допитливий
допитливо
допитувати
допитуватися
допів-
допівзруйнований
допізна
допікати
допірання
допірати
допіро
доплазувати
доплатити
доплачувати
доплентатися
доплести
доплив
допливати
доплигувати
доплітати
доплуганитися
доплутатися
допнути
доповзати
доповідати
доповідно
доповісти
доповнити
доповнювари
доповняти
доповнятися
доповчити
допоки
допомагати
допомагатися
допоминання
допоминати
допоминатися
допоміжний
допомога
допомогти
допорати 1
допорати 2
допоратися
допотиль
доправди
доправити
доправляти
доправлятися
доправуватися
допрати
допрівати
допрік
допрікати
допріти
допроваджувати
допрошуватися
допрядати
доптати
допускати
допускатися
допуст
допустити
до-пуття
допхатися
доп'ясти
дора
дорадець
дораджувати
дорадниця
дораз
доразісінько
дорахуватися
дорвати
дореготатися
дорекання
доречі
доривання
доривати
дориватися
дорипатися
дорипуватися
дорібок
дорід
дорідливий
дорідний
доріженька
доріжка
доріжний
дорізати
дорізування
дорізувати
дорізуватися
дорікання
дорікати
дорікливий
дорікливо
дорікнути
дорнінка
доробити
доробковий
дороблювати
доробляти
дороблятися
доров
дорога
дорогий
Вихиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вихилити, -лю, -лиш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставлять, выставить. 2) Выпивать, выпить. Грин. ІІІ. 565. Вихилив ще дві чарки. Стор. І. 97. Пили його горілку, поки до каплі вихилили. Мир. ХРВ. 197.
Импет, -ту, м. Стремительность, сила, натискъ. Аби нам битий шлях переп'ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
Кам'яний, -а, -е. = каменний. Жінка і кам'яну гору пересіче. Ном. № 9080. Стояло ж там шість кам'яних водників. Єв. І. II. 6. І жив він... у кам'яній горі. МВ. І. 99. Десь у тебе, мати, кам'янеє сердечко. Мет. 203.
Невістиця, -ці, ж. = невістка. Вийди, матінонько стара, привів ем ті невістицю — красна, молода. Гол. І. 75.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Посвоїтися, свою́ся, -ї́шся, гл. Породниться. Ой кумцю, кумцю, посвоїмося, та й горілочки та й нап'ємося. Чуб. V. 412.
Посходити, -димо, -дите, гл. 1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори. Черниг. у. 3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Ном. № 10187. 4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Г. Барв. 299. Посходили із світу й патріоти. К. ПС. 7. 2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень. ЗОЮР. І. 280.
Пшеничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пшениця. 2) Маисъ, кукуруза, Zea Mays L. ЗЮЗО. І. 142. 3) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216. 4) Раковая икра. ЕЗ. V. 177.
Роздавлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. роздави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Раздавливаться, раздавиться.
Чорнуха, -хи, ж. 1) Совершенно черная жирная глина. Вас. 177. 2) Чорнуха, Рыба Scardinius erythrophthalmus (Bon). Браун. 28, 52.
Нас спонсорують: