Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Барбачія, -чії, ж. пт. Galerita cristata, хохлатый жаворонокъ. Вх. Лем. 390.
Бурдюг, -га, бурдюк, -ка, м. = бордюг 1. Чуб. V. 1086. О. 1862. X. 44. Вх. Зн. 4. Їхав чоловік рябими волами та найшов бурдюг з пирогами. Ни. Ніхто не наливає нового вина в старі бурдюки. Св. Мр. II. 22. Бурдюки бити. Шалить. Ум. бурдюжок. Вх. Зн. 4.
Живи́ти, -влю́, -ви́ш, гл. 1) Оживлять, Оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Лава, -ви, ж. 1) Неподвижная скамья въ хатѣ вдоль стѣны. Вас. 194. А ні печі, а ні лави. Ном. № 1502. Гість лави не засидить, ліжка не залежиш). Ном. № 11939. лягти на лаву. Умереть (такъ какъ покойниковь кладуть, согласно обычаю, на лаві). положити на лаву. Хоронить. Отсюда проклятіе: щоб тебе положили на лаву! Желаю тебѣ смерти! Ном. № 3790; также божба: а щоб мене до вечора на лаві положили! (коли не так кажу, зроблю). Ном. № 6762. кинути під лаву. Пренебречь, забросить. Вони свою славу кинули під лаву. Ном. № 761. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву. Шевч. 123. 2) Узенькій мостикъ, бревно, переброшенное черезъ воду для перехода. Угор. Желех. 3) Рядъ, шеренга (людей, предметовъ). Повернувся козак Нечай од брами до брами, а поставив вражих ляхів у чотирі лави. Ой не вспів же та Нечаєнко на коника спасти, ой як став панів, гей як став ляхів у дві лави класти. — Пашня в полі як лова. Ном. № 10159. А в нашого пана пшениця як шва. Грин. III. 133. іти лавою. Идти рядами; идти сплошной массой. От, позакручувавши уси, і йдуть лавою. Кв. І. 147. ставати лавою. Строиться, выстраиваться въ рядъ. У дві лави задніпрянці з москалями стали. Шевч. 574. 4) Рядъ рыболовныхъ сѣтей, поставленныхъ непрерывной стѣной. Браун. 12. 5) Гряда въ рѣчномъ порогѣ. Кодацький поріг появився... ввесь білий, вкритий піною та бризками. Байдак загув і полетів з лави на лаву рівно, як стріла. В одну мить його, перенесло через поріг. Левиц. Пов. 351. 6) Часть снаряда лисиці (Cм.). Вас. 164. 7) Коллегія судей въ старомъ малорусскомъ городскомъ судѣ. 8) Родъ карточной игры. КС. 1887. VI. 471. Які ж були до карт охочі... гуляли часто до півночі, в ніска, в пари, у лави, в жгут. Котл. Ен. III. 9. Ум. лавка, лавонька, лавочка. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці. Ном. 1734. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить, і не буду тужить. Ном. № 8331. Ой привезли Бондарівну до нової хати, положили на лавонці, стали убірати. Чуб. V. 427. Не встиг дячок — неборачок на лавочку сісти, — лихо несе шмаровоза ту вечерю їсти. Чуб. V. 673.
Настилування, -ня, с. Вышиванье и вышивка гладью. Чуб. VII. 415.
Побрязкувати, -кую, -єш, сов. в. побрязкати, -каю, -єш, гл. Бряцать, побряцать, побрякивать. Перенесу ключі не побризкуючи. Мет.
Розмір, -ру, м. 1) Размѣриваніе. 2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п. 3) = розмірач. Сумск. у.
Роскидувати, -дую, -єш, гл. = роскидати.
Середземний, -а, -е. Средиземный. середземне мо́ре. Средиземное море. На гарячому березі Середземного моря. Левиц. Пов. 15.
Старунок, -нку, м. Стараніе, попеченіе. Старунок дав, то й видухав кінь, а не дай старунку, то й коня б не було. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: