Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Домоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. домолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Домолачивать, домолотить. (Просо) на дворі домолочуют. Грин. ІІІ. 509.
Марнува́ти, -ную, -єш, гл. Попусту, безъ толку растрачивать, истреблять. Марнують ліс пани: ще молодий, ріс би та ріс, а вони геть увесь вирубали. Камен. у. Марнує чоловіка: бере великих у гвардію, а вони не вертаються і дітей від них нема. Камен. у. марнувати час. Попусту терять время.
Нерозборливий, -а, -е. Непонимающій. Харьк. г. Я жінка нерозборлива, та й то бачу, що не так. Зміев. у.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Грин. І. 42. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить. Левиц. Пов. 26.
Поквасити, -шу, -сиш, гл. Поквасить.
Прадідний, -а, -е. = прадідівський. Желех.
Пригніток, -тка, м. 1) Прессъ. 2) Угнетенный человѣкъ.
Приземкуватий, -а, -е. 1) У самой земли растущій, низкій. 2) Приземистый (о человѣкѣ). Чоловік плечистий, приземкуватий. МВ. ІІ. 182. 3) О человѣкѣ: не имѣющій возвышеннаго духа. Чим вони рівня приземкуватим людям? К. ХП. 130.
Пушечка, -ки, ж. Ум. отъ пушка.
Штрик меж. 1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік. 2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Гн. І. 4. Почерез більшу (колоду) штрик. Гн. II. 239.
Нас спонсорують: