Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дмухати
дмухач
дмухнути
дмухонути
дмучка
дневник
днедавній
днесь
днешній
днина
днити
дниця
днище
дніпер
дніпровий
дніпрянщина
дністер
дністровий
дністрочок
дністрянщина
дніти
дно
днювання
днювати
до I
до II
доба
добавити
добавка
добавляти
добажатися
добазарувати
добазаруватися
добалакати
добалакатися
добасуватися
добачати
добенькетувати
добенькетуватися
доберегати
добивання
добивати
добиватися
добити
добиток
добих
добич
добичник
добиччаний
добігати
добігатися
добігти
добігтися
добіддя
добідній
добілити
добіляти
добілятися
добір
добірання
добірати
добіратися
добірний
доблагати
доближатися
доборотися
добрання
добре
добрезний
добрести
добрехати
добрехатися
добречко
добривечір
добрий
добрина
добрити
добритися
добрі
добріненький
добрість
добріти
добрішати
добро
добробут
добровільний
добровільно
доброгласний
доброграй
доброграйка
добродбай
добродієчка
добродієчко
добродій
добродійка
добродійний
добродійство
добродіяти
доброкваска
добромовний
добросердий
добросердо
добрословне
добростливий
доброта
добротворець
добротливий
добротливість
добротливо
добротний
добротність
добротно
доброхітний
доброхіть
доброчинець
доброчинити
доброчинний
доброчинність
добряга
добряче
Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Горорізьба, -би, ж. Выпуклая рѣзьба, горельефъ. Стор. II. 110. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами.... повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по над тими надгробками. К. ЧР. 101.
Запи́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. Балт. у. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас. Камен. у.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Шабля, -лі, ж. 1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Чуб. III. 277. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. Ном. 2) = міч 2. МУЕ. ІІІ. 964. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. КС. 1882. X. 40. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Макс. Із під бока шабеленьку витягає. Мет. 182.
Нас спонсорують: