Викати, -каю, -єш, гл. Говорить «вы». Господарь слузі не викає.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл.
1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила.
2) Слушать, прослушать.
Ґайда́рь, -ря, м. Музыкантъ, играющій на волынкѣ.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала.
Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють.
Кулай, -лая́, м. Кулачище. Він його як затопе кулаєм у пику, так той аж хряпом землі достав.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Поохочувати, -чую, -єш, сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).