Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпіжник

Дряпі́жник, -ка, м. 1) Хищникъ, грабитель. Стор. МПр. 29. 2) Взяточникъ, обдирало. Мир. ХРВ. 85.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПІЖНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПІЖНИК"
Безпальчий, -а, -е. Безпалый. Аф. 297.
Загрімоті́ти, -мочу́, -ти́ш, гл. Загремѣть. Як загрімотить грім. Рудч. Ск. II. 102.
Літюга́н, -на, м. ? Я вівчарь-літюган. Лавр. 77.
Надзвича́йно нар. Необычайно, чрезвычайно.
Опитувати, -тую, -єш, сов. в. опита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Опитай старих людей, як треба робити. 2) Находить, найти, разспрашивая. Може я де опитаю твій мішок.
Пискавка, -ки, ж. 1) Пищалка. 2) Крикливое дитя.
Послужити, -жу, -жиш, гл. Послужить. Служила в бурлацтві, послужи где й у хазяйстві. Чуб. V. 524. Послужи, моя ти зброє, молодій ще силі, послужи йому так щиро, як мені служила. Шевч. 249.
Росомаха, -хи, ж. Звѣрь: россомаха. КС. 1882. VIII. 377.
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Удлище, -ща, е = вудлище.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПІЖНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.