Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпливий

Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Батющин, -на, -не. Священничій, батюшкинъ. Батющин двір. Левиц. І. 446.
Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Вияснятися, -няюся, -єшся, сов. в. вияснитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Проясняться, проясниться, посвѣтлѣть. Вияснилось бліде та понуре обличча Грицькове. Г. Барв. 154. 2) ви́ясниться. Прояснится (о погодѣ). Нехай виясниться, бо дуже нахмарило. Ном. № 5494.
Заса́дич, -ча, м. = засадьок.
Лища́ти, -щу, -щи́ш, гл. Блестѣть, лосниться. Молода кора на яблуні аж лищить. Черк. у.
Нинечканар. = нині. Вх. Зн. 41.
Потакач, -ча, м. Поддакивающій. Потакач тим. і живе, що язиком грає.
Роспозичити, -чу, -чиш, гл. Раздать взаймы. Гроші тато людім роспозичили, та й нема, а оце б треба. Панов. у.
Хворовитий, -а, -е. Болѣзненный.
Чистилище, -ща, с. Чистилище. Чув-їм за чистилище, же то іст місци для грішників на пукуту. Гн. II. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.