Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Йой! меж. Ой! ай! Водиці, люде, хоть дробину — водиці — йой — мій Боже, тну!
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа.
Невдатно нар. Неумѣло, неудачно.
Полувавниця, -ці, ж. Кадочка на ножкахъ, имѣющая въ днѣ отверстіе, заткнутое затычкой, — употребляется для бученія нитокъ.
Поренчата, -чат, с. Перила.
Пороскочувати, -чую, -єш, гл. Раскатить (во множествѣ).
Сколотитися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Возмутиться, помутиться. 2) Взболтаться. 3) Сбиться (о маслѣ и пр.) 4) Встревожиться, смутиться. 5) Произойти, случиться неожиданно. І що се лихо таке сколотилось несподівано.
