Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дряпливий

Дряпли́вий, -а, -е. = дряпучий.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 450.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДРЯПЛИВИЙ"
Вербування, -ня, с. Вербованіе.
Висліпати, -паю, -єш, гл. Увидѣть, замѣтить (о людяхъ съ слабымъ зрѣніемъ).
Жґринджа́тися, -джа́юся, -єшся, гл. Ссориться. Жґринджаться отець і мати. Вх. Лем. 413.
Зіжда́ти, -жду́, -ждеш, гл. Подождать. Та як же мені було тебе не зіждати. МВ. (О. 1862. І. 87).
Лісни́ця, -ці, ж. Лѣсная груша или яблоко. Угор.
Поводдя, -дя, с. Повода. Держить коня за поводдя. АД. І. 7.
Поволоситися, -шуся, -сишся, гл.з ким. Потаскать другъ друга за волосы. Поволосився з Іваном. Вх. Зн. 8.
Поростикати, -ка́ю, -єш, гл. Растыкать (во множествѣ).
Прибрехати Cм. прибріхувати.
Прочумакувати, -ку́ю, -єш, гл. Прочумачествовать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДРЯПЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.