Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Випікати, -каю, -єш, сов. в. випекти, -чу, -чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. випікати очі. Переносно: колоть глаза. Левиц. І. 368.
Дурува́ння, -ня, с. Сумасбродство, глупое поведеніе. Не Боже карання — своє дурування. Ном. № 7044.
Каплавух, каплаух, м. Вислоухій.
Позмагати, -га́ю, -єш, гл. Одолѣть (многихъ). Сон позмагав усіх.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Прикачати, -ча́ю, -єш, гл. О бѣльѣ: немного выкатать.
Уласкавити, -ся. Cм. уласкавлювати, -ся.
Чуприна, -ни, ж. Волоса на головѣ человѣка; длинные волоса спереди или на макушкѣ головы. Гол. Од. 48. Чуб. VII. 412. Ото драпонув, тільки чуприна майорить. Ном. № 4419. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Шевч. Ум. чупринка, чупринонька, чуприночка. Чуб. V. 988.
Школярка, -ки, ж. Школьница, ученица. Я обіцяла школярці передати при нагоді книжку з малюнками. Г. Барв. 42.
Нас спонсорують: