Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Божничок, -чка, м. Ум. отъ божник.
Відправити, -ся. Cм. відправляти, -ся.
Відсахнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отшатнуться отъ кого, отстраниться. З острахом великим вона од його одсахнулась. МВ. (О. 1862. І. 90). 2) Оставить кого, отшатнуться отъ кого; отстать, отвязаться отъ кого. До батька не йду жалітись. Батько не мати, — відсахнувся. Г. Барв. 273. Одсахнувсь жінки й дитинки. Мнж. 187. Коли б мені його піймать да провчить, воно б тоді одсахнулося. ЗОЮР. І. 11.
Едек, -ку, м. Длинная бичова, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. МУЕ. І. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. І. 35.
Затамува́ти, -мую, -єш, гл. 1) Задержать, остановить, унять. Затамувати кров. Житом. у. Гріх розмножався на землі і нічим було вже його затамувати. Опат. 12. 2) Остановить теченіе воды, запрудить. 3) Подождать, замедлить, протянуть. Затамував два дні, не заплатив. Черк. у.
За́ткалка, -ки, ж. Пробка. Н. Вол. у.
Левенець, -нця, м. Молодець, рослый парень. Ой козаченьку, левенце! Не скажу я тобі, серце! Чуб. V. 319. То був з Хресців Кононенко Опанас, левенець... Молодий, та ба: мисливець!.. Мкр. Н. 7. Левенець довго опинавсь і серцю не давав помоли. Мкр. Г. 18. Ум. леве́нчик. Ой левенче, левенчику, вдовин сину, одинчику! Чи знаєш ти степи турецькії і проходи козацькії? Мет. 446.
Морокува́тися, -куюся, -єшся, гл. = морочитися 1. Перевернулися з сіном та й морокувалися коло воза, та ото й порушив собі живіт. Лебед. у.
Перина, -ни, ж. 1) Перина, пуховикъ — для спанья на немъ и для укрыванья. Черниг. у. Як ранок настане, з перини не встане. Грин. III. 200. Дівчина козака вірненько любила: устала раненько, його не збудила, його не збудила, периною вкрила. Грин. III. 628. Пух із перин неначе сніг летить по вітру. К. ЧР. 358. 2) Одно перо. У півня є така перина, шо як треба йому на зорі вставать, то вона і крутиться. Драг. 6. Ум. перинка, пери́нонька. периночка.
Скошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. скоситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Скашиваться, быть скошеннымъ косою. 2) Перекашиваться, перекоситься, скашиваться, дѣлаться, сдѣлаться косымъ. Конст. у. 3) Только сов. в. ? Свихнуться, сойти съ ума. Г. Барв. 79. Ти зовсім скосилася! — з серцем промовила дядина. Г. Барв. 86.
Нас спонсорують: