Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Болізно, болісно, нар. 1) Болѣзненно, мучительно. 2) Скорбно, горестно. Біла-біла, як крейда, позирала на всіх палкими очима та болізно всміхалася. Мир. Пов. II. 69.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
За́йда, -ди, об. 1) Захожій человѣкъ. Желех. 2) Родъ большого мѣшка? Широкий великий міх і довгий, на кроснах. Вх. Лем. 415. Ум. за́йдочка.
Конов'Язь, -зі, ж. Столбъ или жердь, или кольцо, къ которымъ привязываютъ лошадей. Позлізали і поприв'язували коней... у конов'язей. ЗОЮР. І. 254.
Наре́чений, -а, -е. Нареченный. Робимо вкупі, молотимо і в гаях рубаємо з нареченим тестем. Г. Барв. 178. Вийди, мати, з хати, познавати дитяти: вчора було наречене, а тепер повінчане. Мет. 171. наречена. Невѣста. наречений. Женихъ. А ось і моя наречена! сказав Сомко, обернувшись до Лесі. К. ЧР. 103.
Обісмілюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Пирхнути, -ну, -неш, гл. 1) Фыркнуть. 2) Порхнуть, слетѣть. Вх. Зн. 48.
Ущерть нар. Въ уровень, съ краями.
Чечура, -ри, ж. = чечуга 1? Зобачив рибу чечуру. Чуб. III. 441.
Чудесний, -а, -е. Чудесный. Се килим самольот чудесний. Котл. Ен.
Нас спонсорують: