Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Вимощувати, -щую, -єш, сов. в. вимостити, -щу, -стиш, гл. Выстилать, выстлать, устилать, устлать. Клоччєм вимощала. Шевч. 348. Порплиться.... курка на гнізді. Вимощує, підмощує, смиче, обсмикує. Мир. ХРВ. 88. Трупом гатки й байраки вимощували. К. Кр. 27.
Заляпоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. 1) Захлопать (быстро, учащенно). 2) Закапать (учащенно).
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Молодни́к, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Нами́слювати, -люю, -єш, сов. в. нами́слити, -слю, -лиш, гл. Придумывать, придумать, выдумывать, выдумать. Що там намислить, чи зробить, — мати удові похваляться. МВ. ІІ. 79.
Пурнути Cм. пуринати.
Умотувати, -тую, -єш, сов. в. умотати, -таю, -єш, гл. Обматывать, обмотать. Кравець у хвіст руки як умотав, так вовк там трохи не ґиґнув. Рудч. Ск. І. 5. Треба.... чорного кота вмотати в ятерину. Драг. 35. Умотай мене цим прядівом. Мнж. 46. Умотала його мідними дротами. Мнж. 39.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Чарівниця, -ці, ж. Волшебница, колдунья, очаровательница. Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця. Котл. Ен. IV. 9. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ном. № 237. Ум. чарівни́чка, чарівниченька. Дівчинонько-чарівничко, сподобалось мені твоє личко. Чуб. V. 351. Ти, дівчино-чарівниченько, очарувала-сь моє личенько. Чуб. V. 75.
Чернеччина, -ни, ж. = чернещина. Вх. Зн. 80.
Нас спонсорують: