Викашлювати, -люю, -єш, сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.

Відмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79.

Зав'я́ти, -в'я́ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й волос би зав'яв. ЗОЮР. І. 146. Одно зацвіла, а друге зав'яло, навіки зав'яло. Шевч. 121.

Іван-зілля, -ля, с. раст. a) Hysopus offic. Шух. І. 21. б) — пільське. Echium vulgare. Шух. І. 21.

Начиння, -ня, с. 1) Сосудъ, посуда. І не зглянулась: мила по обіді начиння, коли цеє трапилось. 2) Инструментъ, орудіе. 3) Часть ткацкаго станка. (Cм. верстат). Состоитъ изъ двухъ длинныхъ и узкихъ деревянныхъ пластинокъ, расположенныхъ параллельно одна надъ другой и называемыхъ шо́хти (а) (галицкое: шо́фти, ціпки); шо́хти соединены нитянымъ рукаво́м (б). Въ константиноградскомъ уѣздѣ нити рукава называются ничениці, каждая ни́чениця состоитъ изъ двухъ равныхъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца; рукавъ дѣлится на части, называемыя ґанками (в), а въ каждомъ ґанку по 15 ни́чениць. (Въ Галиціи рукав называется ни́чениця, ни́чельниця; нити его состоять каждая изъ трехъ частей, заходящихъ одна въ другую какъ кольца: верхняя коник, нижняя кобилка и средняя (малая) очко). Сквозь ни́чениці проходятъ нити основи. начиння подвѣшено къ одной изъ же́рток (г): на же́ртці на веревочкахъ, два блока — жабки (д) (гал. карпульці, скраклі), черезъ коліщата которыхъ ходять мотузи (е), а на нихъ уже висить начиння. Въ константиноградскомъ у. отъ нижней шохти идутъ два мо́тузи (ж), къ которымъ привязана цилиндрическая деревянная палка — байцарка (з) (иначе барцьо́шка), отъ средины которой идетъ внизъ мотуз (и) до підніжка (і). начи́ннів въ станкѣ должно быть не менѣе четырехъ (гал.: чотирі стіни). Конст. у. Полт. г. Б. Гринч. — МУЕ. III. 18. — Шух. І. 255, 256. — Особое начиння имѣется и въ кросонках — небольшомъ станкѣ для тканья ситъ. Вас. 152.

Поза пред. За. Поза гаєм, гаєм, гаєм зелененьким там дівчина брала льон дрібненький. Чуб. V. 447. Скрізь і перед нами і поза нами бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки, дівочі квітчані волошками голови. Г. Барв. 148. поза очі. За глаза. Се не поза очі люде кажуть, а в вічі. Г. Барв. 426.

Промітати, -та́ю, -єш, сов. в. промести, -ту, -теш, гл. Прометать, промести. Неметена уличка, не метена, — треба уличку промести. Мет. 211. Будеш ти у мене хатку промітати. КС. 1882. XII. 498. стежку кому промітати. Кромѣ прямого значенія, также: уготовлять кому путь (на тотъ свѣтъ). Ти, моя дитино, (мати до мертвої), промітай нам стежечку, прибірай же листячко твоїй матінці, твоєму батенькові. Г. Барв. 125.

Сховатися, -ва́юся, -єшся, гл. Спрятаться. Од людей сховаєшся, а од Бога ні. Нем. № 49.

Увіритися Cм. увірятися.

Шурлай, -лая, м. Родъ игры.