Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Викривляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викривити, -влю, -виш, гл. Искривлять, искривить.
Заго́во́рити, -ся. Cм. заговорювати, -ся.
Лови́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Ловить, уловлять. Ловили, ловили та й піймали сома. Ном. № 1827. І рече до Симона Ісус: Не лякайся, від нині людей ловитимеш. Єв. Л. V. 10. 2) ґави, витрішки ловити. Ротозѣйничать. Ном. № 10924. Г. Барв. 388. 2) дріжаки ловити. Дрожать отъ холода. Ном. № 649. 4) никони, окуні ловити. Дремать. Ном. № 11321. Хто слухав, а хто і окунів ловить. Кв. 5) ловити білі метелики. Забавляться какъ дитя, ротозѣйничать. Ном. № 6260. 6) ловити вітра. Преслѣдовать что либо несбыточное. Ном. № 10928.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Г. Барв. 253. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Левиц. І. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чуб. V. 24. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Мет. 28. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. Св. Л. 60. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє. Богодух. у.
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. Ном. № 4890. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. Г. Барв. 282. (Думка) тільки накльовувалась у його. Левиц. І. 470. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась. K. ХП. 128.
Поштарь, -ря́, м. 1) Почталіонъ. Город путящий ...і пошта є, і поштарі ходять, мов ті москалі з чорними комірами, і письма роздають чесно, не роспечатувавши. Греб. 400. 2) Ямщикъ. Поштар наш був злющий на жидів. Г. Барв. 18.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Тепличина, -ни, ж. Теплыя страны, куда улетаютъ птицы, то-же, что и вирій. Чуб. І. 39. Cм. теплиця 3. Птиці з тепличини летять. Шейк. Ум. тепли́чинка.
Торбинонька, торби́ночка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Хуґа, -ґи, ж. Вьюга, мятель. О. 1862. У. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.
Нас спонсорують: