Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довідуватися
довіжуватися
до-віку
довікувати
довільний
довільній
довільно
довінчати
довірити
довіритися
довіршовувати
довіршування
довіршувати
довіряний
довіряння
довіряти
довірятися
довічний
довічно
довіяти
довкола
довмитися
доводець
доводження
доводити
доводитися
доводливий
доводливість
доводливо
доводний
доводник
довозити
доволити
доволі
доволікати
доволочити
доволочитися
доволочувати
довольний
довольнити
довольнитися
довольність
доволяти
довомина
довоюватися
довшати
довше
довший
дов'язати
дов'язувати
догавкатися
догад
догадати
догадатися
догаджати
догадка
догадливий
догадочка
догадуватися
догаїти
догаїтися
доган I
доган II
догана
доганець
доганка
доганяти I
доганяти II
догарикатися
догарцюватися
догарювати
догарюкатися
догаряти
догаряти I
догаяти
догаятися
догинання
догинати
догідний
догін
догладжувати
догледати
догледатися
доглупатися
догляд
доглядання
доглядати
доглядатися
доглядач
доглядачка
доглядіти
доглядник
доглянути
догмат
догнати
догнивати
договір
договірний
договорити
договорювати
договорюватися
догода
догоджати
догодити
догодитися
догодливий
догодне
догодний
догодовувати
догожання
догожати
догождати
догоїти
догонити I
догонити II
догонь 2
догоня
догори
догорілий
догоріти
Азия́цтвоазія́тство и азія́цтво, -ва, с. 1) Азіатскіе народы. Варягоруська аристократія втеряла территорию, котру осягла була правом оборони від хижого азияцтва. К. ХІІ. 115. 2) Варварство, жестокость.
Гарцьовий, -а, -е. Вмѣщающій въ себѣ гарнець. Гарцьове відерко.
Долі́в нар. 1) Ha землю, внизъ. Нераз мі ся долів оком сльози покотили. Гол. IV. 453. 2) Внизъ по теченію. Ой пустимо ж ся на тихий Дунай, долів Дунаєм під Царгород. АД. І. 1.
Дотепе́р нар. До настоящаго времени, до сей поры. Бідив я, та й дотепер бідую. Камен. у. Як тримав я поїдинка (11 десятин) тоді, та й дотепер тримаю. Камен. у.
Лучи́на, -ни, ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. Н. п. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. Ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.
Надде́ртий, -а, -е. Надодраный, надорванный.
Намо́щувати, -щую, -єш, сов. в. намости́ти, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею. Рудч. Ск. II. 156.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Продаватися, -даюся, -єшся, сов. в. продатися, -дамся, -дасися, гл. Продаваться, продаться. Мил. Св. 30. Нанявся — продався. Ном. № 10386. Один чоловік продався чортові. Грин. І. 40.
Усякий Cм. усяк.
Нас спонсорують: