Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудлик

Ду́длик, -ка, м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДЛИК"
Гнізденце, -ця, с. = гніздо. Бусьок і бусьчиха увили собі гнізденце. Фр. Пр. 128.
Здрабисува́ти, -су́ю, -єш, гл. Изрыть. Кури увесь мій город здрабисували. Черк. у.
Капаран, -на, м. Родъ верхней козацкой (у задунайскихъ сѣчевиковъ) одежды съ откидными рукавами. А він (кошовий Гладкий) у штанях широких, у шапці смушевій, капаран на йому з чотирма рукавами. К. С. 1883. II. 285.
Позагоювати, -го́юю, -єш, гл. Заживить, залѣчить (раны).
Поручча, -чів, м. мн. Перила. Камен. у.
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Стрілецтво, -ва, с. Охота (ружейная), охотничій промыселъ. Шух. І. 229. Три стрільчики молоденькі з стрилецтва да йшли. Федьк. III. 163.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53.
Цябро, -ра, с. Кусокъ дерева, выдолбленный въ видѣ тарелки, родъ большой дерев. тарелки (для хлѣба, для рѣзанья арбузовъ и пр.). Кобеляц. у.
Шелюжина, -ни, ж. Прутъ изъ тальника. ЗЮЗО. I. 134. Нехай лоза-шелюжина згинається нижче. Щог. В. 76.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДЛИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.