Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубровина

Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВИНА"
Йолупеґа, -ґи, об. ув. отъ йолоп. Желех.
Крижевий, -а, -е. Квадратный. Шух. I. 110, 176. криже́ва плахта? Чуб. VII. 428.
Му́за, -зи, ж. Муза. Возлюбленнику муз і грацій. Шевч. 599.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Позрізувати, -зую, -єш, гл. Срѣзать (во множествѣ). Баба маківки позрізувала. Грин. II. 86.
Полиночок, -чку, м. Ум. отъ полин.
Потьохкати, -каю, -єш, гл.1) Побиться нѣкоторое время (о сердцѣ): 2) Пощелкать (о соловьѣ).
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Свистання, -ня, с. = свистіння.
Темляк, -ка, м. Часть уздечки: поводья съ наконечникомъ. Вас. 160.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРОВИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.