Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Бобовх меж. = шубовсть. Бобовх у воду.
Ди́кий, -а, -е. Дикій. На печерській горі росла тоді дика пуща. К. ЧР. 91. Обізветься хлопство дикими степами. К. Досв. 25. Дикий кабан. Рудч. Ск. І. 186. Д. бузина́. Раст. Бузина. Sambucus nigra. ЗЮЗО. І. 135. Д. ви́шня. Раст. Дикая вишня, Prunus Chamaecerasus, ЗЮЗО. І. 132. Д. го́луб. пт. Горлица, Columbus turtur. Д. гру́ша. Раст. Лѣсная груша. Pyrus communis. Зайшли вони на такий пустирь, що бур'яни аж у чоловіка, і на тім пустирі стоїть дика груша, а на пій груші та такі терпкі. Рудч. Ск. II. 24. Д. коно́плі. Раст. Stachys recta. ЗЮЗО. І. 168. Д. льон. Раст. Linum perenne. ЗЮЗО. І. 129. Д. цибу́ля. Раст. Allium oleraceum. ЗЮЗО. І. 168. Д. чорну́шка. Раст. Nigella arvensis. ЗЮЗО. Т. 129.
Загріва́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. загрі́тися, -рі́юся, -єшся, гл. Согрѣваться, согрѣться.
Зачерви́вити, -ви́влю, -ви́виш, гл. Завести червей.
Пекарівна, -ни, ж. Дочь, пекаря, хлѣбника.
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.  
Розронити, -ню, -ниш, гл. Разогнать. Де орду вгоню, там ю розроню. АД. І. 35.
Тамувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.
Удовець, удівця, м. Вдовецъ. Сива, як вівця, а не йде за вдівця. Ном. Наскочив удовець на вдову. Ном. № 4145.
Чванько, -ка, м. Чванный. Чванько начваниться, а будько набудеться. Ном.
Нас спонсорують: