Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Вициганити, -ню, -ниш, гл. Выманить; выклянчить.
Гарбарський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный скорняку. Правоб.
Запискота́ти, -чу́, -чеш и запискоті́ти, -чу́, -тиш, гл. Запищать. В один голос так і запискотіли: спасибі вам, дядечку Кирило, за вашу ласку. Стор. І. 112.
Знахожатися, -жаюся, -єшся, гл. = знаходитися.
Ільм'якCм. ільмак.
Лакеювати, -юю, -єш, гл. Служить лакеемъ.
Мото́рність, -ности, ж. Проворство, бойкость, живость. Де ж той огонь, де та моторність, жвавість, де ті троянди, що жахтіли-цвіли на її щоках? Г. Барв. 537.
Непроворняка, -ки, об. Непроворный человѣкъ. Ішла роззявляка, а їхав непроворняка. Ном. № 6594.
Причільний, -а, -е. = при́чілковий. Чи чула ж ти, ненько, як я в тебе була, під причільним віконечком як голубка гула. Чуб. V. 743.
Прокахикати, -каю, -єш, гл. Прокашлять сухимъ кашлемъ.
Нас спонсорують: