Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Безлуский, -а, -е. Не имѣющій чешуи. Безлуска риба в'юн. Кіев.
Богобоязливо, богобоязно, нар. = Богобійно.
Борт, -та, м. = борть. Вх. Зн. 4.
Заха́пувати, -пую, -єш, сов. в. захапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Захватывать, захватить. Конст. у. Вітер раз-у-раз захапує з собою пару й односить її. Дещо, 55.
Медя́нка, -ки, ж. Берестянка для меду.
Мислі́те с. нескл. 1) Церк.-слав. названіе буквы М. 2) писати мисліте. Шататься въ пьяномъ видѣ. Було на світі все не мило, мисліте по землі писав. Котл. Ен. II. 32.
Поперепивати, -ва́ю, -єш, гл. То-же, что и перепити, но во множествѣ.
Попсування, -ня, с. Порча.
Почужитися, -жуся, -жишся, гл. = почужатися. Желех.
Розворушувати, -шую, -єш, сов. в. розворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Расшевеливать, расшевелить. Левиц. Пов. 189, 146, 13.
Нас спонсорують: