Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Ґорсе́т, -та, м. = Керсет. Канев. у.
Згина́тися, -на́юся, -єшся, сов. в. зігну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Коструб, -ба, м. 1) Ястребъ. Мнж. 183. 2) Весенняя хороводная игра дѣвушекъ, описанная у Чуб. III. 77 и Kolb. І. 158. 8) Неряха. Сидів коструб на припічку, я не подивився. Гол. III. 290. Ум. кострубонько.
Листя́стий, -а, -е. Лиственный. Дуб і инші листясті дерева мають гіля. Шух. І. 177.
Насе́рдний, -а, -е. Сердечный. Ти мої рани насердні загоїла, замовила рідним словом, рідною піснею. Г. Барв. 492. Не діло мене крушило, а туга насердна. Г. Барв. 119.
Обрікати, -ка́ю, -єш, сов. в. обректи́, -речу, -че́ш, гл. Обѣщать, пообѣщать. На заручинах... обрікають молодятам подарунки. О. 1862. IV. 7.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Приглядатися, -даюся, -єшся, сов. в. пригля́нутися, -нуся, -нешся, гл. Присматриваться, присмотрѣться. Чуб. IІI. 19. Ти сядеш на лаві, а я на ослоні, будем приглядаться, в кого чорні брови. Чуб. V. 290. Ходить такий, що аж жовтий та білий. Як приглянешся, то аж світиться. Драг. 143.
Цвітовиня, -ня, с. Стебли, клочки выпавшаго сѣна. Вх. Уг. 273.
Цічка, -ки, ж. = ціди́лок. Вх. Лем. 480.
Нас спонсорують: