Базник, -ка, м. Раст. а) собачья бузина, Sambucus Ebulus L. б) — ярий. Syringa vulgaris.
Гискра, -ри, ж. = искра. Його очі блищали гискрами. Ум. гискорка. Залітали невеличкі гискорки по чорних челюстях печі.
З'ї́ди, -дів, м. мн. и з'їдини, -дин, ж. мн. Остатки корма травоядныхъ домашнихъ животныхъ.
Ніхто, нікого, мѣст. Никто. Ніхто з Богом контракту не брав.
Переспіти Cм. ii. переспівати.
Повгноювати, -но́юю, -єш, гл. Удобрить навозомъ (о многомъ).
Рипіти, -плю, -пиш, гл. Одн. в. ри́пнути, -ну, -неш, гл. Скрипѣть, скрипнуть. На нозі сапян рипить, а в борщі трясця кипить. Ой скриплять, риплять мої ворітечка. Вози риплять, ярма бряжчать. Рипнули двері, увійшла наша Одарка.
Ус, уса и вус, вуса м.; мн. уса (вуса) и уси (вуси). 1) Усъ. Сивий ус, стару чуприну вітер розвіває. Оддай мене за такого, що не має вуса, — він на мене кивне-моргне, а я й засміюся. Моргнув якось усима. під усом бути. Находиться въ возрастѣ 19 — 20 лѣтъ. Парубок під усом. Хлопець під усом, літ двадцять йому. Уса у кішок, у собак. 2) Ость въ колосѣ хлѣбнаго растенія. 3) мн. уси (вуси). Въ верхней одеждѣ (кожушанка, свита, кунтуш, керсетка и пр.): внутреннія складки сзади (иногда съ боковъ. по шву отъ таліи внизъ, образовавшаяся вслѣдствіе вставки длинныхъ равнобедренныхъ треугольниковъ въ нижнюю часть одежды. Свита до трьох усів. Взяла очіпок грезетовий і кунтуш з усами люстровий. Cм. хванд. Ум. усик, усичок, усок, усочок. До усиків пошити.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми.
Цвентюх, -ха, м. Болтунъ. Достається од неї деколи, як поприїзджають, оттим цвентюхам канціляжкам.