Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дибки II
дибом
дибошки
дибу
дибулі
дибуль
дибуляти
дибуні
дибці
див
диван
дивація
дивдерев
дивдерево
дивенний
дивень
дивидло
дивизія
дивий
дивина
дивити
дивитися
дивка
дивний
дивниця
дивно
диво
дивовижа
дивовижний
дивовизія
дивовисько
дивоглядний
дивоглядь
дивосил
дивота
дивування
дивувати
дивуватися
дивце
дик
дикарь
дикий
дикість
диковина
диковинний
диктувати
диктура
дикція
диль
дилювати
дим
дима
диман
димановий
димаревий
димарик
димарь
димати
диминець
диминиці
димитися
диміти
димка
димкарь
димковий
димна
димний
димник
димниця
димно
димоватий
димовий
димовище
димок
димтянка
димувати
динда
диндати
диндерево
диндилиндати
динище
динник
диня
диняка
динятко
динячий
дипоть
диптянка
дирза
дирзина
диркало
диркати
диркатися
диркач
дирлига
дирчати
дискос
дистанція
дитина
дитинець
дитинин
дитинитися
дитинка
дитинний
дитинник
дитинонька
дитинський
дитинча
дитиня
дитинячий
дитя
дитяточко
дитячий
дихавиця
дихавичний
дихало
дихальний
дихальце
дихання
дихати
Виплести Cм. виплітати.
Перебороти, -рю, -реш, гл. Побороть, побѣдить. Чи ми переборем, чи вна трутит у могилу, — наша слава буде. Федьк.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо (4-те вид.). 26.
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Розуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. Понимать. Так мені сталося, наче я дитина мала: не розумію нічого, не знаю, не памятаю. МВ. ІІ. 13.
Скопковий, -а́, -е́ ? Як дружко ж нести попові здумав перепієць, то Тарас сунув на його скопковий червінець. Мкр. II. 37.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу. Мнж. 193.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Рудч. Ск. І. 172. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. К. Псал. 123. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. Могил. у. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. Стор. МПр. 65, 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. Ком. І. 11. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. Котл. Ен. І. 11. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. Грин. І. 53. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. Ном. № 885. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. К. Псал. 219. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. Лебед. у. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Черк. у. Дорожня тягне до нашої волости. Н. Вол. у. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. Чуб. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає. Гол. IV. 22.
Уперед нар. 1) Впередъ. Ні взад, ні вперед. Ном. № 7641. 2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать. Рудч. Ск. ІІ. 135. 3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був. Рудч. Ск. І. 90.
Шевелюха, -хи, ж. Названіе змѣи въ заклинаніи отъ укуса гадюки. У полі золота груша, на золотій груші золоте гніздечко, в золотім гніздечку гадюка-шевелюха, цариця. Грин. II. 38.
Нас спонсорують: