Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуброва

Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Гичина, -ни, ж. Одинъ стебелекъ гичі. Ум. гичинка. Черниг. у.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Заворуши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. І. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. МПр. 42.
Лала меж.? Лала, лала! мате била та вигнала з хати. Мил. 64.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Натрушувати, -шую, -єш, сов. в. натрусити, -рушу, -сиш, гл. 1) Натрясать, натрясти. Натруси яблук. 2) Разсыпать, насыпать, насаривать, насорить. 3) Встряхивать, встряхнуть мѣшкомъ, набивая его сыпучимъ тѣломъ.
Приоколоток, -тку, м. = приколоток 2.
Самозелень, -ні, ж. Раст. Euphorbia amygdaloides. Шух. І. 21.
Усеїда, -ди, об. Всеядный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.