Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуброва

Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Випростати, -ся. Cм. випростувати, -ся.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Г. Барв. 126. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Драг. У мах. Быстро, сразу.
Набо́йчик, -ка, м. Шомполъ. Лебед. у.
Ординський, -а, -е. Относящійся къ ордѣ. Шляхом битим ординським ой там гуляв козак Голота. АД. І. 168.
Перешивання, -ня, с. Перешиваніе.
Позачинювати, -нюю, -єш, позачиняти, -ня́ю, -єш, гл. Затворить (во множествѣ). Царські врата позачинювані. Грин. ІІІ. 147. Позачиняйте віконниці. Ком. II. 83. Ворожечка позачиняні. Мил. Св. 33.
Покосити, -шу́, -сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Присвоїтися, свою́ся, -їшся, гл. Сродниться. Із чужим, як проживеш днів з двадцять, та й то присвоїшся, а то ж таки брат рідний. Волч. у.
Суміти, -мі́ю, -єш, гл. Дѣлаться печальнымъ, грустнымъ. Вороги суміли й трепетали. К. МБ. II. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.