Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуброва

Дубро́ва, -ви, ж. 1) Дубовый лѣсъ. Шух. І. 177. 2) = діброва. Ум. дубрі́вка, дубрі́вонька. На дубрівці пасу вівці, в долині не був єм. Гол. IV. 456. Зеленая дубрівонько! чого в тебе пеньку много, зеленого да ні одного? Мет. 155.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБРОВА"
Австрия́ка, -ки, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.
Доле́жати, -ся. Cм. долежувати, -ся.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Полуміння, -ня, с. = полум'я. Полуміння палає. Грин. III. 529.
Попереганяти, -няю, -єш, гл. То-же, что и перегнати, но во множествѣ. Попереганяйте вівці на той бік, там краща паша. Екатер. у.
Попосмутувати, -ту́ю, -єш, гл. Попечалиться много. Попосмутував я на чужині. Г. Барв. 407.
Пороскидати, -да́ю, -єш, гл. Разбросать. Каміння пороскидав. Мнж. 34.
Стукотіти, -чу, -чеш, гл. = стукотати. В хаті у бідного ляда стукоче. Щог. В. 51.
Харчати, -чу, -чиш, гл. Хрипѣть, трудно дышать. Брати аж харчать — сплять. Мнж. 26. Де упали, там заснули, сопли, харчали і хропли. Котл. Ен. І. 21.
Чубелів, -лова, м. Родъ стоячаго боченка для пива. Шух. І. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБРОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.