Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дуванитися

Дува́нитися, -нюся, -нишся, гл. Дѣлиться. А инші вже за воєнні лупи татарські змагаються, як то вони в татар рабунки пооднімають і як мають їми дуванитись. К. Хмельн. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУВАНИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУВАНИТИСЯ"
Вистріпати, -ся. Cм. вистріпувати, -ся.
З'єрети́чити, -чу, -чиш, гл. Сдѣлать еретикомъ. З'єретичені пани. К. ПС. 91.
Косюрки мн. Раст. Linaria genistaefloria L. ЗЮЗО. 126.
Кусатися, -саюся, -єшся, гл. Кусаться. А собаки ж у вас не кусаютсья? К. ЧР.
Побивачка, -ки, ж. = побивач. Вх. Лем. 451.
Потоптом нар. Топча. Стоптали кіньми над Горинню чату і потоптом ідуть по всій Волині. К. ЦН. 171. Як одкрив ворота, то чужоземці ввалились у Києв да й пішли потоптом. ЗОЮР. І. 4.
Прибагом нар. По прихоти, случайно. Желех.
Різонути, -ну, -неш, гл. Съ силой рѣзнуть. Тут разом різонуто ножем та й амінь. Кв. II. 315.
Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУВАНИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.