Важитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Вѣситься, взвѣшиваться. 2) Отваживаться, рѣшаться. Ніхто з них не важивсь озватись до його словами. На дівчину дивитися не важусь. 3) Покушаться, умышлять. Не бийтеся, не лайтеся, ви на мене не важтеся. А в дівчини чорні брівоньки, ти, козаченьку, не важся.
Вишневий, -а, -е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, по за вишневий садочок.
2) Темно-красный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Ум. вишневенький.
Завірю́ха, -хи, ж. Вьюга, мятель. Аж гульк, — зіма впала, свище полем завірюха. Завірюха — треба кожуха. Ув. завірюшище.
За́дній, -я, -є. 1) Задній. Оглядайсь на задні колеса. 2) За́дню па́сти. Оставаться сзади, не успѣвать, быть послѣднимъ. 3) За́дня ки́шка. Заднепроходная кишка.
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати.
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Паскудитися, -джуся, -дишся, гл. Пачкаться, грязниться. Оце, сказала, смердить повітрям, а я буду коло єї паскудиться — не хочу! Не паскудьмось, краще буде!
Пириця, -ці, ж. = метелик.
Прозірний, -а, -е. 1) = прозорий. Річок прозірних чисті води. 2) Отъ сглазу происходящій. Пристріти.... прозірнії. 3) Зрительный. Прозірна труба. 4) Четкій. Книжка ся прозірна, бо в неї великі букви і мені добре читать.
Сподок, -дка м., мн. ч. спідки.
1) Та часть курительной трубки, въ которую вставляется чубукъ.
2) Маленькая тарелочка.
3) спідки закладати в хижі. При закладкѣ хаты класть въ углы различныя вещи: зелье, стекло, соль, деньги.