Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Балай. Употребл. въ выраж.: галай-балай. Cм. галай 3.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. Шух. І. 275. 2) Cм. коса. Шух. І. 169.
Згри́зти Cм. згризати.
Перекроювати, -юю, -єш, сов. в. перекроїти, -ро́ю, -їш, гл. Перекраивать, перекроить. На рік по п'ять раз перекроює сукню. К. (О. 1861. І. 317).
Пересмуткувати, -ку́ю, -єш, гл. Перестать грустить.
Пімперля, -ля́ти, с. Недоростокъ. Добре йому знакомі були сі пороги, та переступав він їх ще «пімперлям», а тепер Іван у же... молодець хоч куди. Св. Л. 117.
Раченя, -няти, с. Раченокъ, маленькій ракъ. Мил. 157.
Цвілля, -ля, с. Заплѣснѣвшій предметъ, гниль. Куди ви її братимете — таке цвілля. Рудч. Ск. II. 48.
Цирка, -ки, ж. Родъ мережки 1. Шух. І. 155, 156. Cм. ціркованик. Ум. ци́рочка. А я свому миленькому сорочку мережу. Ой мережу та й мережу, цирочки цірую. Гол. II. 383.
Шутковий, -а, -е. — ва неділя Вербное воскресенье. Фр. Пр. 34.
Нас спонсорують: