Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дихи
дихнути
дихтіти
дихтувати
дича
дичавіти
дичак
дичина
дичка
дичко
дичок
дишель
дишельний
дишкант
дишкула
дишлевий
диявол
дияволенний
дияволів
диявольський
диякон
диямент
діамант
діамантовий
діб
дібрівка
діброва
дібровистий
дібровний
діва
дівасенька
дівася
дівати
діватися
діваха
дівенна
дівер
діверів
діверка
діверко
діверь
дівина
дівин-вечір
дівиця
дівич-вечір
дівич-вечіровий
дівище
дівка
дівнян
дівойник
дівока
дівонька
дівоснуб
дівоснубний
дівота
дівоха
дівоцтво
дівоцький
дівочий
дівочити
дівочка
дівошлюб
дівощина
дівування
дівувати
дівуля
дівунка
дівуся
дівуха
дівця
дівча
дівчачий
дівчин
дівчина
дівчинка
дівчище
дівчур
дігнати
діготь
дігтевий
дігтяр
дігтяренко
дігтярівна
дігтярка
дігтярня
дігтярство
дігтярувати
дігтярчук
дід
дідизна
дідизний
дідик
дідинець
дідич
дідичка
дідичний
дідичок
дідище
дідів
дідівський
дідівщина
дідко
дідо
дідова
дідовин
дідовід
дідовник
дідок
дідонько
дідочок
дідувати
дідуга
дідунь
дідусенько
дідусів
дідусь
дідух
дідчий
дідько
дієвий
Богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Викупне, -ного, с. Выкупныя деньги за землю. За землю викупне треба дати.... а податки з якої речі? Мир. Пов. І. 157.
Вилабудати, -даю, -єш, гл. Съ трудомъ и медленно выискать, сдѣлать что нибудь, добиться чего нибудь. Треба б десь вилабудати якесь місце, де б можна забавлятись.
Кліщі, -щів, мн. 1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань. Ном. 2) Деревянный овалъ у хомута. Вас. 159. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає. 3) Клешни (у рака). Ум. кліщики.
Повсаджати, -джа́ю, -єш, гл. = повсаджувати. Повсаджав їх до темниці. Драг. 260.
Почепурніти, -ні́ю, -єш, гл. Похорошѣть.
Пристрітник, -ка, м. 1) Человѣкъ, имѣющій способность сглазить при встрѣчѣ съ кѣмъ. Чуб. I. 126. 2) Раст. Lysimachia nummularia. Вх. Пч. II. 33.  
Росп'ястися. Cм. роспинатися.
Упоетизувати, -зую, -єш, гл. Опоэтизировать. Упоетизований мужичий син. К. XII. 24.
Шептун, -на, м. Знахарь, пришептывающій. Мнж. 14.
Нас спонсорують: