Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубило

Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Зави́дливий, -а, -е. Завистливый. Дівчата завидливі. О. 1861. X. 57.
Напа́док, -дку, м. Напасть. І заступайте од вражди, од бід, напраслини, нападку. Котл. Ен. V. 46.
Нечупарно нар. Безобразно; неряшливо.
Огнина, -ни, ж. Искра. ХС. III. 53.
Опам'ятуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Прійти въ сознаніе, очнуться. Єв. Л. XV. 17. Голова у мене закрутилась, не опам'ятувався, як він мене і на сей світ виніс. Стор. МПр. 48.
Поперехвалювати, -люю, -єш, гл. Перехвалить (многихъ). Поперехвалювали моїх дівчат, ліниві стали прясти. Харьк.
Сочівонька, -ки, ж. Ум. отъ сочевиця.
Фацерний, -а, -е. = фацарний 3. Желех.
Шмаркля, -лі, ж. = смаркля.
Шуряк, -ка, м. = шурин. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить? Рудч. Ск. І. 84. Ум. шурячок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.