Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубило

Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Загу́ба, -би, ж. 1) Потеря. Як у нього ячмінь, то но грошам загуба. Уман. у. 2) Пагуба.
Замучи́тися 1, -чу́ся, -чи́шся, гл. Измучиться.
Запла́тно нар. За деньги, платно. Зміев. у.
Очанка, -ки, ж. Раст. Euphrasia officinalis L. ЗЮЗО. І. 123.
Перешалювати, -люю, -єш, гл. 1) Перекрыть вновь шелевкой. 2) Поставить изъ шелевокъ перегородку.
Підгайстер, -тра, м. = підгейстер.
Підмісити, -шу́, -сиш, гл. Подмѣсить. Глини мало підміси.
Попротоптувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и протоптати, но во множествѣ. Чоботи шкапові попротоптувані, і пучки видно. К. ЧР. 262.
Сім'янистий II, -а, -е. Обильный сѣменами.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura. Вх. Уг. 275.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.