Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубило

Дуби́ло, -ла, с. а) Дубильное вещество. б) Отваръ ольховой коры и пр., въ которомъ вымачиваютъ сукно или нитки. Шух. I. 152, 254. Cм. дуб 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 451.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБИЛО"
Библія, -лії, ж. Библія. Розумний, по коліна в Библії. Ном. № 5694.
Жа́рити, -рю, -риш, гл. 1) Жарить, печь, жечь. Жарять в печах. Хата, 188. Як піднялось сонечко, що то вже жарило. Кв. 305. 2) Быстро бѣжать. Як же він прудко жаре на гнідому. 3) Сильно бить, сѣчь. Давай діда жарити поліном. Рудч. Ск. II. 184.
Индича, -чати, индиченя́, -ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Шух. І. 181. Cм. нашириця.
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Тройко числ. Трое. Ум. тро́єчко.
Учень, учня, м. Ученикъ. Ном. № 14055. Стор. І. 195. Не учень для вчителя, а вчитель для учня. О. 1862. І. 66. Осман, високий учень мій в рицарстві. К. МБ. X. 19.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБИЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.