Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Досу́кувати, -кую, -єш, сов. в. досука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Досучивать, досучить. Оце сяду та ниток досукаю. Богодух. у.
За́знобка, -ки, ж. Огорченіе. Ой у домівці невелику зазнобку зчинили: матку стареньку з двора вигонили. ЗОЮР. І. 20.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Карточний, -а, -е. Карточный. Встаючи з-за карточного стола, сміялись. Левиц. Пов. 57.
Намика́ти II, -ка́ю, -єш, гл. 1) Наматывать, навивать. Челядина, що стоїть на вершку стога, намикає (намотує) той колач (довге перевесло з сіна) на вершок остреви, що вистає із стога. Шух. І. 170. 2) Накладывать пластъ шерсти на щетку съ проволочными крючками, — для расчесыванія шерсти. Вас. 152.
Репалка, -ки, ж. То-же, что и ковзалка, на которой парни и дѣвушки скользятъ попарно, взявшись за руки. КС. 1887. VI. 482.
Розгуторитися, -рюся, -ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Упозику нар. Взаймы, заимообразно. Ум. упозичку.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Нас спонсорують: