Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Виводити 2, -джу, -диш, сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І. 12. 2) Выводить, вывести. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. Рудч. Чп. 88. Вивела перепеличенька діти. Н. п. 3) Выстраивать, выстроить, сооружать, соорудить Виведем таку-сяку оселю та й будемо жить. Рудч. Ск. І. 13. Верх вивели і у головах поставили хрест. Кв. І. 116. 4) Доказывать, доказать, обосновать, оправдать. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Тоді б йому все діло моє вивів, уста б мої я сповнив оправданням. К. Іов. 51.справу. Добиться своего. З ним не виведе справи і той, що у болоті. Ном. № 2666. 5) — на світ. Обнаруживать, обнаружить, раскрывать, раскрыть, выводить, вывести на чистую воду. Яке б темне діло не було, та зараз його на світ виведе. Стор. І. 32. 6) — нитку (въ пряжѣ). Выпрядать, выпрясть нитку. То мати наумисльне такі товсті нитки виводили, бо у нас сього року дуже коноплі були народили. Ном., стр. 287, № 6418. 7) — танчик. Танцовать, протанцовать. Виведи танчик по-німецькій. Ном. № 670. 8) — голос, пісню. Выводить, вывести голосомъ. Зачав мій шпак пісні виводить. Гліб. 66. Виводить голос, як лляну тонку нитку. Левиц. І. 112. 9) очі вивело. Выкатились глаза. Очі вивело із лоба од страшної муки. Шевч. 24.
Завіта́ння, -ня, с. Посѣщеніе, захожденіе.
Залива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. зали́тися и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл. 1) Заливаться, залиться. Заливається сльозами. Чуб. V. 67. залива́тися рего́том. Сильно смѣяться. Заливався заливним реготом. Мир. ХРВ. 130. 2) Захлебываться, захлебнуться. Поринаєш, — не дай, Боже, заллєшся водою. К. Досв. 61. зали́тися кро́в'ю. Умереть отъ прилива крови. Люде, що живуть по-під нами, не падають з землі і не заливаються кров'ю. Ком. І. 8.
Лют, -ту, м. Гвоздь, которымъ стягиваютъ урванти на ободѣ колеса. Чуб. VII. 576.
Народолю́бний, -а, -е. Любящій народъ. Желех.
Підпилок, -лка, м. Напильникъ.
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Розгайкатися, -каюся, -єшся, гл. Раскричаться, зовя кого либо.
Стомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. стомитися, -млюся, -мишся, гл. Утомляться, утомиться, истомляться, истомиться. Добраніч! Хто стомився, тим ся річ. Лог. 166. Не стомились міцні крила у молодого орляти. О. 1861. IV. 34.
Сухозлотиця, -ці, ж. 1) = сухозлітка 1. 2) Металлическая канитель, которой обвиты струны кобзы. КС. 1892. III. 383. 3) = сухозлітка 2. Коровай золотять сухозлотицею. МУЕ. III. 83.
Нас спонсорують: