Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

делі
делієнька
делікатний
делікатність
делікатно
делія
деменний
демено
деменути
демки
демнати
демократ
демократній
демон
демонський
денде
дендера
де-небудь
де-не-де
денежка
денечко
денний
денник
денниця
денно
денце
денцівка
день
депутат
дер!
дерба
дербання
дербати
дербина
дербовий
дербувати
дерво
дерга
дергавка
дергальна щітка
дергання
дергар
дергати
дергівка
дергонути
дер-дер
деревач
деревеніти
деревенька
деревина
деревиченько
деревище
деревій
деревійний
деревінь
деревля
деревляний
деревлянка
деревник
деревня
дерево
деревоклюй
деревце
дерев'яка
дерев'яний
дерев'яник
дерев'яниця
дерев'яніти
дерев'янка
дерев'ячка
дерев'яччя
дереґуватий
дереза
дерезина
дерезка
дерезовий
дерезонька
дерен
дерен 2
деренівка
деренка
деренчання
деренчати
деренчливий
деренькотати
дереняк
дерес
дересень
дересина
дересовий
дереча
дереш
дерешуватий
держава
державець
державник
державо
державський
держак
держално
держало
держання
держанце
держати
держатися
держачка
держачок
держиво
держівно
держкий
дерзкий
дерилюд
деринник
дерихвіст
дерізний
дерій
деріння
деркач
деркача
деркачик
Вилка, -лок, с. мн. 1) Ум. отъ вила. 2) Ухватъ. Маркев. 84. 3) Косточка у животныхъ, имѣющая видъ развилья. 4) Родъ вышивки на рубахахъ. Чуб. VII. 427.
Зазолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Зазолотить.
Захмелити, -лю, -лышъ, гл. Охмелѣть.
Колоть, -ті, ж. О дорогѣ: замерзшая комками грязь. Харьк.
Крот, кроть, нескл. Кратъ, разъ (только въ бранныхъ выраженіяхъ). Сто сот крот його ма. Ном. № 3767. Не зводь з ума, кроть твою ма, бо я не дитина. Чуб. V. 216. Прийшли жиди воли брати, а я стала не давати, кроть сот вашу ми. Чуб. V. 1160.
Нахта, -ти, ж. Нефть. Cм. нехта.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Мнж. 43. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. Мет. 248. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу. Мил. 214.
Поласувати, -сую, -єш, гл. 1) Полакомиться. 2) Польститься. Поласувала на великі гроші і вкрала. Грин. І. 186.
Спара, -ри, ж. = шпара. Угор.
Трон, -ну, м. 1) Престолъ, тронъ. Грин. III. 642. Сидить Бог на золотім троні. Гн. І. 83. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. 2) Очищенная сосновая смола. Радом. у. 3) = трін. Правоб.
Нас спонсорують: