Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Зіха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. зіхнути, -хну, -не́ш, гл. 1) Разѣвать, разинуть (ротъ). Своє ззів, та й на моє зіхаєш. 2) Зѣвать, зѣвнуть. Лежить та зіхає на все горло. Вилазе відтіля (з труни) мертвець: зігнув, потягся і подався на слободу. 3) Испускать, испустить духъ (объ умирающемъ). Як лежала я хвора дуже, то діти все ждали: ось зіхне! ось зіхне мати.
Каразія, -вії, ж. Простое сукно. Вбіраєте... каразіями своїх слуг. Козацьку каразію та кожухи.
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Недолюд, -да, м. = недолюдок. Добивають вони мене, недолюди, не боячися Бога.
Похизуватися, -зуюся, -єшся, гл. Пощеголять. Вам хочеться похизуватись у моєму кобеняці.
Приведенник, -ка, м. Сынъ жены, рожденный ею отъ перваго мужа и приведенный въ семью второго. Ум. приведе́нничок.
Старчиха, -хи, ж. Нищая. Донесуть люде, що прибула якась старчиха. Ум. старчи́шка. Старчишка впросилась ночувать.
Чарка, -ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. Ум. чаронька, чарочка.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. Шамкий у роботі.