Відробляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відробити, -блю, -биш, гл. 1) Отрабатывать, отработать. Чи не зорали б ви мені? Я б уже вам відробив. Иногда просто взамѣнъ работы получить что-либо. Хомина жінка одробила десь курочку і приносе додому. Одробить де пшінця або прісця та зварить кулешик. 2) При помощи волшебства уничтожать, уничтожить сдѣланное, возвращать, вернуть къ прежнему состоянію. Я поробив їх вовками, а одробити не зумію. Хто одробе мою дочку од цього, що їй пороблено, тому дарую половину царства.
Засу́шок, -шка, м. Сухарь. Ум. засу́шечок. Дала йому засушечок хліба.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Каченя, -ня́ти, с. Утенокъ. Роспалався, як жаба до каченяти. Білії гуси потішаються на воду з гори, а чорно-рябі каченята, крякаючи, у двір садком беруться. Ум. каченятко, каченяточко.
Отакечки нар. = оттакечки.
Півень, -вня, м.
1) Пѣтухъ. Усі кури на сідалі, півень на порозі. Въ селѣ время ночью, опредѣляется по пѣнію пѣтуховъ: перші півні приблизительно въ десять часовъ вечера, другі — въ двѣнадцать, треті — въ два часа ночи. о півнях. На разсвѣтѣ.
2) — ди́кий = тетерюк.
3) — морський. Сказочное животное въ морѣ съ рыбьей чешуей. Ум. півник, півничок.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл.
1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1.
2) Постить по понедѣльникамъ. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку.
Пороздобувати, -ва́ю, -єш, гл. Раздобыть (во множествѣ).
Пороспросторювати, -рюю, -єш, гл. То-же, что и роспросторити, но во множествѣ.
Хупаво нар. Красиво. ; опрятно.