Вивітрювати, -рюю, -єш, сов. в. вивітрити, -рю, -риш, гл. Вывѣтривать, вывѣтрить; переносно: искоренять, искоренить, уничтожать, уничтожить. Така вже запорозька натура: ні літа її не вивітрять, ні під сивим волосом не сховається.
2) Только сов. в. Отколотить. Батько взяв хлопця за руку та. добре його нагаєм вивітрив.
Наза́втра и наза́втре, нар. Ha слѣдующій день. Назавтра лагодився ярмарок у близькому містечку. Назавтре, як розвиднило, пійшов до моря.
Нами́сто, -та, с. 1) Монисто, ожерелье. Куплю тобі намисто та на шиї повішу. до́бре нами́сто. Монисто изъ красныхъ коралловъ. у йо́го бага́цько нами́ста на шиї. У него много долговъ. 2) Наросты на шеѣ у индюка. Ум. намистечко.
Недавній, -я, -є. Недавній. Так ти ще й битись! — скрикнула крамариха на недавню свою товаришку.
Темний, -а, -е. 1) Темный. Темна нічка да й невидная.
2) Слѣпой. Не один же я на світі темний: єсть багато сліпих, та й живуть таки якось і без очей. Темний він був на очі, а ходив без поводиря.
3) Невѣжественный, непросвѣщенный. Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють. — на письмо. Неграмотный. Був один дуже старий чоловік з простого люду, хоч темний на письмо, да дуже розумний.
4) Неясный, непонятный. Прислухавсь я пильно до притчі, не буде вона в мене темна. Ум. темненький, темнесенький. Окриє нас нічка темненька.
Торочення, -ня, с.
1) Обшиваніе бахромой.
2) Болтовня.
Унія, унії, ж. Унія. Ми приїхали просити, нехай і в нас буде благочестиє, як і в людей: а то у нас унія, що ми її й терпіти не можемо.
Упоїти, упою, -їш, гл. Упоить, напоить пьянымъ. Дак вона свого мужа упоїла чисто, щоб він нічого не знав.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
Хрещатий, -а, -е. 1) Крестообразный, крестовидный. Хрещатий барвінок. Ворота дощані — хрещаті.
2) Имѣющій на себѣ изображеніе креста. Червонії, хрещатії давнії корогви.
3) Хрещата плахта. = хрещатка.