Дока́чувати, -чую, -єш, сов. в. докача́ти, -ча́ю, -єш, гл. Докатывать, докатать бѣлье.
Дотіпа́ти, -ся. Cм. дотіпувати, -ся.
Зару́бувати, -бую, -єш, сов. в. заруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Зарубливать, зарубить, убить рубящимъ орудіемъ. Коня візьмуть і попружечку, тебе зарубають, мою душечку. 2) Дѣлать, сдѣлать зарубку, насѣчку. 3) — язик. О лошади: ранить языкъ травою. 4) — себе. Ограждаться, оградиться, защититься. Ой піду я в полонину та в зелену пущу, там я себе зарубаю, нікого не пущу.
Іванішній, -я, -є. Относящійся къ дню св. Ивана. сіно іванішнє. Сѣно, скошенное въ день св. Ивана.
Ітися, іде́ться, гл. безл.
1) Везти, удаваться. Йдеться, то й на скіпку прядеться. на добро йдеться. Идетъ къ добру.
2) Клониться, идти. Скажіть мені, до чого це йдеться. Студенти... постерегли до чого воно йдеться. Йшлося вже до осени.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Пекло, -ла, с.
1) Адъ, геенна. Лучче тобі калікою в життя увійти, ніж дві руці мавши, пійти в пекло. Приходить він до пекла — аж там чортів такого багацько.
2) — і рай. Родъ игры.
Пробайдикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробаклушничать.
Слободно нар. Свободно. Ум. слободне́нько, слободнесенько.
Шкапа 2, -пи, ж. Порода орла.