Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Бештання, -ня, с. Брань, нагоняй.
Живу́шечка, -ки, ж. Живое существо. Живая живушечка на живій колодочці живе м'ясо їсть. Заг.: дитя и грудь матери. Ном. с. 297, № 248.
Захлыпаты, -паю, -ешъ, гл. Заплакать, начать всхлипывать. Ти молодыци, що спивалы и казылысь, захлыпалы. Стор. МПр. 55.
Лі́ра, -ри, ж. 1) Лира. 2) Музыкальный струнный инструментъ, въ которомъ звукъ вызываетъ смычекъ въ видѣ круга, вправленный внутрь ліри и вращающійся какъ колесо, причемъ исполнитель перебираетъ пальцами по клавишамъ. Cм. ЗЮЗО. I. 315.
Необачність, -ности, ж. Безпечность, неосмотрительность. Складається недогода або необачність яка, то він гукає та махає їм, де що робиться. Стор. МПр. 166. Необачно, нар. Безпечно, неосмотрительно. Живе хто в світі необачно, тому нігде не буде смачно. Котл. Ен. VI. 90.
Ополювати, -люю, -єш, сов. в. ополо́ти, -лю, -леш, гл. = обполювати, обполоти. Марусина руточка з лободою: чому ж ти її не ополеш. Грин. III. 527.
Пестити, -щу́, -стиш, гл. Нѣжить, лелѣять; баловать, няньчить. Пести мене, моя пене, як малу дитину. К. Досв. 44.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Пирят. у. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні. К. Іов. 12.
Турлучний, -а, -е. , турлучній, -я, -є. О зданіи: изъ плетня, обмазаннаго глиной. Поп. 52. Турлучня хата. Черном.
Нас спонсорують: