Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Безкебетний, -а, -е. Неспособный, неумѣлый. Він зовсім безкебетний чоловік. Кіевск. у.
Вськня! меж. Призывъ для воловъ и коровъ. Шух. І. 211.
В'язання, -ня, с. Связываніе.
Гарнюк, -ка, м. Красавецъ. Аф. 356.
Зами́ршавий, -а, -е. = миршавий. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ковер, -вра, м. 1) Коверъ. Вас. 171. Од свата до свати доріжка услата шитими коврами. МУЕ. III. 102. 2) Одѣяло. Мил. 162. Ум. кове́рець. На віз посадила та коверцем заслала. МУЕ. III. 159. Ночувало, моя матінко, під коверцем. Мил. 162.
Ниць II, -ці, ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295).
Розриватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. розірватися, -вуся, -вешся, гл. Разрываться, разорваться. Сам чобіт заший, коли розірвався. Ном. № 11205. Серце моє розривається, дивлячись на вас. Кв. І. 88. Ой нехай плаче, розірветься, а уже мене не дождеться. Чуб. V. 780.
Трапаш, -ша, м. Зимняя дорога, утоптанная овцами. Шух. І. 81.
Царедворець, -рця, м. Придворный. Осідлали царедворці коня царевичу. Рудч. Ск. І. 98.
Нас спонсорують: