Безталанний, -а, -е. Несчастный, безталанный. А ти, моя Україно, безталанна вдово. Мої безталанні діточки. Коли мене уродила безталанна мати.
Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Мо́лоди и молоді, -дів, мн. Небольшіе облачка на небѣ. Молоди встають, а Бог дощу має. Молоді високо ходять. (Признакъ хорошей погоды).
М'ятки́й, -а́, -е́ Мягкий.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл.
1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо.
2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать.
Підсубійний, -а, -е. Подливной. Підсубійне колесо у млині. Підсубійний млин.
Хляти, хляну, -неш, гл.
1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух.
2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий.
Чмель, -лю, м. Раст. Helichrysum arenarium Dc.
Шелесть меж., выражающее шелесть, шумъ, внезапное появленіе. По-за кущем шось шелесть, шелесть. Та до вдовівни навпростець шелесть за рушниками. Як єсть, то шелесть, а як скупо, терпи губо.