Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Ум. Двораче́нько.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему.
Ільтиця, -ці, ж.
1) Оголенная отъ шерсти овечья кожа.
2) Кантъ изъ оголенной отъ шерсти овечьей кожи вокругъ полушубка внизу.
3) Кантъ, вшиваемый между двумя кусками кожи или матеріи.
Ложкоми́й, -мия, м. 1) Моющій ложки. 2) Блюдолизъ.
Надгреба́ти, -ба́ю, -єш, сов. в. надгребти́, -бу, -бе́ш, гл. Отгребать, отгресть часть.
Пихтір, -ра, м. = рептух 2. Cм. піхтір.
Пікати, -каю, -єш, гл. Издавать пискъ. Курча в яйці піка.
Поскопувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и скопати, но о многомъ.