Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дзеленьчати
дзенгель
дзендзелик
дзендзелія
дзень!
дзенькати
дзеня
дзер
дзера
дзеренчати
дзерівний
дзеркало
дзеркальний
дзеркальня
дзеркальце
дзерно
дзєкало
дзєкання
дзєкати
дзєма
дззз!
дзибнути
дзиг
дзиготіти
дзиґ!
дзиґа
дзиґар
дзиґарі
дзиґармайстер
дзиґарний
дзиґарок
дзиґати
дзиґлик
дзиґликовий
дзиґличок
дзиґльований
дзиґлятко
дзиґнути
дзидзикати
дзижчання
дзиз
дзизкучий
дзизнути
дзизчання
дзизчати
дзинґель
дзиндзик
дзиндзикати
дзиндзоокий
дзинчати
дзирчати
дзичати
дзіґерай
дзіндзівер
дзіндзора
дзміїв
дзмій
дзуґа
дзудзуриха
дзус
дзьоб
дзьобавка
дзьобань
дзьобенка
дзьоблинка
дзьобня
дзьобро
дзьопа
дзьоркач
дзьоха
дзюб I
дзюб! II
дзюба
дзюбак
дзюбанець
дзюбаний
дзюбань
дзюбастий
дзюбати
дзюбатий
дзюбик
дзюбка
дзюбнути
дзюбок
дзюбун
дзюндзя
дзюр I
дзюр! II
дзюра
дзюрити
дзюркнути
дзюрком
дзюркотати
дзюркотливий
дзюркотонька
дзюрочка
дзюрчання
дзюрчати
дзяб
дзябканистий
дзябра
дзяв!
дзявкало
дзявкання
дзявкати
дзявкотіти
дзявкун
дзяволити
дзяма
ди
диб!
диба
дибання
дибати
диби
дибитися
дибиці
дибка 1
дибка 2
дибки I
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно. Гол. IV. 318.
Жу́желитися, -люся, -лишся, гл. Давать нагаръ. Свічка.... неясно горіла: знай ґніт нагоряв — жужелився. Мир. ХРВ. 408.
Зани́шкнути, -ну, -неш, гл. Утихнуть, умолкнуть. Гомоніли, гомоніли, а далі й занишкли. Черк. у. Занишкніть, уха наставляйте і слухайте, що я скажу. Котл. Ен. VI. 14.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Наме́сти́ Cм. намітати.
Опрацювати, -цю́ю, -єш, гл. Обработать. Вх. Зн. 44.
Спитати, -та́ю, -єш, гл. Спросить. Не спитавши голови, не лізь до ніг. Ном. № 3838. Все розберіть та й спитайте тоді себе: що ми? Шевч.
Схоплювати, -плюю, -єш, сов. в. схопити, -плю́, -пиш, гл. Схватывать, схватить. І день іде, і ніч іде, і голову схопивши в руки, дивуєшся — чому не йде апостол правди і науки. Шевч. Мене трястя схопила та трясе. Левиц. І. 240.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце. Мир. ХРВ. 387.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили. Шевч. 495.
Нас спонсорують: