Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубчик

Ду́бчик, -ка, м. 1) Ум. отъ дуб. Ночувала нічку під дубчиком з тобою, козаче, голубчиком. Мил. 91. 2) Ум. отъ дубець. Ум. ду́бчичок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБЧИК"
Буркутовий, -а, -е. = буркутський. Желех.
Камізельковий, -а, -е. Жилетный.
На́взвиш нар. Выше.
Неприхильник, -ка, м. Противникъ, непріязненный. Желех.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Пододибувати, -ди́буємо, -єте, гл. Дойти съ трудомъ (о многихъ).
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Простелити, -ся. Cм. простеляти, -ся.
Рогань, -ня, м. = рогаль 1. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Сікнутися Cм. сікатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.