Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було.
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне.
Залі́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заліпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Залѣпливаться, залѣпиться. 2) Слѣпливаться, слѣпиться. Заліпилися мої карі очі, не можу я розняти.
Кленок, -нка, м. Ум. отъ клен.
Нездатність, -ности, ж.
1) Неспособность.
2) Непригодность, неудовлетворительность.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити.
Просина, -ни, ж. Зерно проса.
Розсадина, -ни, ж. Стебель разсады.
Трунвовий, -а, -е. Гробовой.
Удаль, -лі, ж. Способность къ чему. Видно, яка удаль.
