Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дубіти

Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 452.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУБІТИ"
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Жиді́вка, -ки, ж. Еврейка, жидовка. А хто хоче меду пити — ходім до жидівки, а в жидівки чорні брівки, високі підківки. Макс. (1849), 32. Ум. жидівонька, жидівочка.  
Запре́т, -ту, м. 1) Удержъ. Віють вітри в степу, запрету не мають. Н. п. 2) Запоръ. Зробився у неї запрет у трунку, то й на двір не ходила. Новомоск. ( Залюбовск.).
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Квадра, -ри, ж. Четверть (фазы луны). В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Ном. № 13418.
На́їзд, -ду, м. Съѣздъ, наѣздъ. Мир. ХРВ. 108. Наїзд був великий у цей ярмарок: здалека понаїздили купці. Волч. у. МВ. (О. 1862. III. 45).
Натовп, -пу, м. Стеченіе, скопленіе народа, толпа. За тим натовпом (що гості на весіллі), клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50).
Пахучість, -чости, ж. Душистость.
Привлащати, -ща́ю, -єш, сов. в. привласти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Присваивать, присвоить. Гетьман маєтностей і добр військових не має самовласно собі привлащати.
Сачовиця, -ці, ж. Чечевица. Ум. сачови́чка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУБІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.