Виличковувати, -вую, -єш, сов. в. виличкувати, -кую, -єш, гл. Очищать, очистить шкуру отъ шерсти.
Джорели́стий, -а, -е. Богатый источниками.
Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. Дорік парубок гірко. Мені за вас люде дорікають. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. «Катре!» — дорікнула мати.
Кам'яниці, -ни́ць, ж. мн. = камениця 2.
Нало́патися Cм. налопуватися.
Наси́льно, нар. Насильно. Насильно колодязь копать — води не пить.
Петрівчаний, -а, -е. = петрівній. Петрівчаний день.
Похитити, -хичу, -тиш, гл. Скрыть, утаить, покрыть, не выдавать. Як би знав, що вбито чоловіка, то я б доніс, я не міг би сього похитити, — як то можна. у. Він давав мені п'ять карбованців, щоб не виказував на його: похити́ мене, каже. Так я не взяв грошей і сказав, що не похитю.
Упиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. упитися, уп'юся, -єшся, гл.
1) Напиваться, напиться, упиваться, упиться. Дай, Боже, пить, та не впиваться. Мені любо дівочою красою впиватись.
2) Впиваться, впиться, вцѣпляться, вцѣпиться. Як п'явка впивсь. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
Щербиця, -ці, ж. = щерба. Ум. щербинка.