Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дойок
дойти
дойчити
док
доказ
доказати
доказка
доказування
доказувати
доказчик
доказчиця
доканати
докандибити
докатати
докачати
докачувати
доквасити
доквашувати
доквашуватися
докепкатися
доки и док
докидати 1
докидати 2
докисати
доків
докіль
докінчання
докінчати
докінчити
докінчувати
докір
докірливий
докірливо
докірний
докірник
доклад
докладання
докладати
докладка
докладненько
докладний
докладність
докладно
докласти
докликатися
докля
доковувати
доколи
доколишній
доколінниці
доколінчитися
доколоти
доколювати
доколюватися
докомпоновувати
доконати
доконатися
доконечне
доконечний
доконтетувати
докончати
доконче
докопати
докопувати
докопуватися
докора
докорити
докорище
докоротати
докоряння
докоряти
докорятися
докосити
докотити
докохатися
докочувати
докочуватися
докошувати
докошуватися
докравати
докрасуватися
докраювати
докраяти
докривати
докроїти
докрутити
докрутитися
докручувати
докувати
докуватися
докуди
докука
докуль
докупати I
докупати II
докупатися
докупи
докупити
докупитися
докупляти
докуповувати
докупувати
докурити
докурювання
докурювати
докурюватися
докуча
докучання
докучати
докучливий
докучливо
долагоджувати
доладжувати
доладне
доладній
доладно
доладу
долажувати
долазити
долапати
Вітлатий, -а, -е. = вітистий. Желех.
Горорізьба, -би, ж. Выпуклая рѣзьба, горельефъ. Стор. II. 110. Панцери, бунчуки і всякі клейноди, перемішані з кістками, з Адамовими главами.... повироблювано горорізьбою з меді та з каменю по над тими надгробками. К. ЧР. 101.
Запи́куватися, -куюся, -єшся, сов. в. запи́катися, -каюся, -єшся, гл. Заминаться, замяться въ рѣчи, заикаться, заикнуться. Він став казати та й запинавсь. Черк. у. Вибачайте, будьте ласкаві, що я знехотя... не навмисне... розсипав ваші вишні... промовив Радюк, запикуючись. Левиц. Пов. 200.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Ми́ля II, -лі, ж. Обрядовое умываніе изъ рѣки или колодца новобрачныхъ въ понедѣльникъ, по возвращеніи новобрачной изъ церкви, гдѣ ее покрива́ють. Мил. 124, 125.
Оденки и оденьки, -ків, м. мн. 1) Дневное собраніе замужнихъ женщинъ зимою для рукодѣльныхъ работъ. Балт. у. 2) Остатки на днѣ, подонки.
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас. Камен. у.
Росплюскнути, -ну, -неш, гл. Расплющиться. Як ударив я диню об землю, — вона так і росплюскала. Волч. у.
Тяжкість, -кости, ж. 1) Тяжесть. Желех. 2) Трудность. Желех.
Шабля, -лі, ж. 1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Чуб. III. 277. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже. Ном. 2) = міч 2. МУЕ. ІІІ. 964. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. КС. 1882. X. 40. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Макс. Із під бока шабеленьку витягає. Мет. 182.
Нас спонсорують: