Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дойок
дойти
дойчити
док
доказ
доказати
доказка
доказування
доказувати
доказчик
доказчиця
доканати
докандибити
докатати
докачати
докачувати
доквасити
доквашувати
доквашуватися
докепкатися
доки и док
докидати 1
докидати 2
докисати
доків
докіль
докінчання
докінчати
докінчити
докінчувати
докір
докірливий
докірливо
докірний
докірник
доклад
докладання
докладати
докладка
докладненько
докладний
докладність
докладно
докласти
докликатися
докля
доковувати
доколи
доколишній
доколінниці
доколінчитися
доколоти
доколювати
доколюватися
докомпоновувати
доконати
доконатися
доконечне
доконечний
доконтетувати
докончати
доконче
докопати
докопувати
докопуватися
докора
докорити
докорище
докоротати
докоряння
докоряти
докорятися
докосити
докотити
докохатися
докочувати
докочуватися
докошувати
докошуватися
докравати
докрасуватися
докраювати
докраяти
докривати
докроїти
докрутити
докрутитися
докручувати
докувати
докуватися
докуди
докука
докуль
докупати I
докупати II
докупатися
докупи
докупити
докупитися
докупляти
докуповувати
докупувати
докурити
докурювання
докурювати
докурюватися
докуча
докучання
докучати
докучливий
докучливо
долагоджувати
доладжувати
доладне
доладній
доладно
доладу
долажувати
долазити
долапати
Жоло́битися, -блюся, -бишся, гл. Коробиться.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
Запра́вити, -ся. Cм. заправляти, -ся.
Кубцем-кубцем, нар. Предупредительно, любезно. Так коло дітей, гостей кубцем-кубцем, прикукублю їх: і сякі, і такі, сідайте та балакайте, що там у вас доброго. Канев. у.
Луна́, -ни, ж. 1) Отраженіе свѣта, отблескъ, зарево. Базарь горить, а на море луна йде. Скальков. Ист. Н. Сѣчи, 1846, III. 224. 2) Отраженіе звука, эхо, отголосокъ. Задзвонили, задзвонили, — пішла луна гаєм. Шевч. 157. Розпочав нам Шевченко довгу і широку, справді вже рідну пісню, — пішла луна по всій Україні. Хата IX. Аж луна пішла (так голосно). Ном. № 13893. Робила як могла, щоб таки добра луна дійшла до того, кого мені треба. Г. Барв. 270. 3) Куриная слѣпота (болѣзнь)?. Cм. лунавий.
Понасталювати, -люю, -єш, гл. Насталить (во множествѣ).
Порада, -ди, ж. Совѣтъ; помощь. Піду та сяду в зеленому саду, чи не прийде щасливая доля та до мене на пораду. Мет. 366. Час приходить умірати, нікому поради дати. Макс. (1849). 78. Ум. порадонька, порадочка. Я до вас на порадоньку йду. Мил. 184.
Проморгати, -га́ю, -єш, гл. Прозѣвать. А що, хлопче, проморгав дівчину? Харьк.
Страшко нар. Страшно.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Нас спонсорують: