Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотичний
дотікати
дотіль
дотіпати
дотіпувати
дотіпуватися
дотісувати
дотісуватися
доткати
доткливий
доткливість
доткливо
доткнення
доткнути
дотлівати
дотля
дотовкти
дотовктися
дотовп
дотовпитися
дотовплювання
дотовплюватися
дотовплятися
дотопити
дотоплювати
дотоплюватися
дотопляти
дотоплятися
доторгувати
доторгуватися
доторкати
доторкатися
доторкуватися
доточити
доточка
доточувати
доточуватися
дотримати
дотримувати
дотулити
дотулитися
дотьопати
дотягати
дотягатися I
дотягатися II
дотягти
дотяти
доумитися
дохазяйнуватися
дохапатися
дохід
дохлий
дохлина
дохнути 1
дохнути 2
доховати
доховатися
доходжати
доходжувати
доходителька
доходити
доходитися
доходитися 2
дохожалий
дохожалість
дохожати
дохождати
дохожий
дохожувати
дохтор
до-худа
доцарювати
доцикатися
доціджувати
доціджуватися
доцупити
доцуплювання
доцуплювати
до-цури
доця
доцяцьковувати
доч
дочапати
дочапатися
дочасний
дочасність
дочасно
дочастовувати
дочастуватися
дочвалати
дочекання
дочекати
дочекатися
доченька
дочер
дочесати
дочечка
дочимчикувати
дочиста
дочистити
дочитати
дочитувати
дочитуватися
дочісувати
дочісуватися
дочка
до-чмиги
дочувати
дочуватися
дочумакувати
дочумакуватися
дочути
дочутний
дочухна
доччин
дошарувати
дошаруватися
дошвендяти
дошвендятися
дошептати
Відстрахати, -хаю, -єш, гл. Отпугнуть, отогнать страхомъ. Робусинський думав відстрахати, глянув з погордою і гукнув: «Зась, свинота!» Св. Л. 299.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Подопроваджувати, -джую, -єш, гл. Довести (во множествѣ).
Поприлипати, -паємо, -єте, гл. Пристать, прилипнуть (во множествѣ). Нехай вони до твого кривого носа поприлипають. Стор. МПр. 132.
Призеленкуватий, -а, -е. Зеленоватый. Желех.
Своєумка, -ки, ж. Все по своему дѣлающая. Така вона своєумка, непокірлива. МВ. ІІ. 79.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Смаглюватий, смаглявий, -а, -е. 1) Смуглый. Канев., Камен. у. Волосся чорне, чорне, а на виду смаглювата. 2) О беременной женщинѣ: съ пятнами на лицѣ. Жінка буде смаглювата. Мил. 16.
Спілкування, -ня, с. Сношеніе, общеніе.
Хуртуна, -ни, ж. = хуртовина. Скотарі мали собі од вітру й хуртуни халабуди, окутані повстьми. Стор. II. 182.
Нас спонсорують: