Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотичний
дотікати
дотіль
дотіпати
дотіпувати
дотіпуватися
дотісувати
дотісуватися
доткати
доткливий
доткливість
доткливо
доткнення
доткнути
дотлівати
дотля
дотовкти
дотовктися
дотовп
дотовпитися
дотовплювання
дотовплюватися
дотовплятися
дотопити
дотоплювати
дотоплюватися
дотопляти
дотоплятися
доторгувати
доторгуватися
доторкати
доторкатися
доторкуватися
доточити
доточка
доточувати
доточуватися
дотримати
дотримувати
дотулити
дотулитися
дотьопати
дотягати
дотягатися I
дотягатися II
дотягти
дотяти
доумитися
дохазяйнуватися
дохапатися
дохід
дохлий
дохлина
дохнути 1
дохнути 2
доховати
доховатися
доходжати
доходжувати
доходителька
доходити
доходитися
доходитися 2
дохожалий
дохожалість
дохожати
дохождати
дохожий
дохожувати
дохтор
до-худа
доцарювати
доцикатися
доціджувати
доціджуватися
доцупити
доцуплювання
доцуплювати
до-цури
доця
доцяцьковувати
доч
дочапати
дочапатися
дочасний
дочасність
дочасно
дочастовувати
дочастуватися
дочвалати
дочекання
дочекати
дочекатися
доченька
дочер
дочесати
дочечка
дочимчикувати
дочиста
дочистити
дочитати
дочитувати
дочитуватися
дочісувати
дочісуватися
дочка
до-чмиги
дочувати
дочуватися
дочумакувати
дочумакуватися
дочути
дочутний
дочухна
доччин
дошарувати
дошаруватися
дошвендяти
дошвендятися
дошептати
Борс, -су = борть? А мої сини у чистому полі, борси борсають, рої збірають. Грин. III. 9.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Звича́йно нар. 1) Обыкновенно. 2) Вѣжливо, прилично. 3) Конечно, разумѣется, само собой, по обыкновенію. Звичайно, крадене. Шевч. 585. Було, як почне хто казку казати, звичайно про змія, то так його наче і ввижаю перед себе. Рудч. Ск. І. 130. Ум. звичайне́нько. Бабуся йому на те звичайненько одмовила. МВ. (О. 1862. III. 55).
Лу́нути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! Н. Вол. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. Н. Вол. у. Хоч лунь, а їдь! Н. Вол. у.
Нашкодити, -джу, -диш, гл. 1) Навредить, причинить вредъ. Ти гірше тілько тим нашкодиш: усіх лящів позводиш. Гліб. 79. 2) Напроказничать, напакостить.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Сливник, -ка, м. Садъ изъ сливовыхъ деревьевъ. Зміев. у.
Спорснути, -сну, -неш, гл. 1) Сорваться. Риба з гачка спорснула. Спорснув з коня. Вх. Зн. 22. 2) Взбрызнуть. Як купиш скотину, то набери у рот горілки да й спорсни, то скот не буде бити. Грин. І. 15.
Тибель, -бля, м. Деревянный гвоздь. Вас. 149. Шух. І. 88. Рудч. Чп. 249. Дома є вербовий тибель, той, що пластини збивають. Грин. І. 220.  
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Пов. 98. Cм. таловірка.
Нас спонсорують: