Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотичний
дотікати
дотіль
дотіпати
дотіпувати
дотіпуватися
дотісувати
дотісуватися
доткати
доткливий
доткливість
доткливо
доткнення
доткнути
дотлівати
дотля
дотовкти
дотовктися
дотовп
дотовпитися
дотовплювання
дотовплюватися
дотовплятися
дотопити
дотоплювати
дотоплюватися
дотопляти
дотоплятися
доторгувати
доторгуватися
доторкати
доторкатися
доторкуватися
доточити
доточка
доточувати
доточуватися
дотримати
дотримувати
дотулити
дотулитися
дотьопати
дотягати
дотягатися I
дотягатися II
дотягти
дотяти
доумитися
дохазяйнуватися
дохапатися
дохід
дохлий
дохлина
дохнути 1
дохнути 2
доховати
доховатися
доходжати
доходжувати
доходителька
доходити
доходитися
доходитися 2
дохожалий
дохожалість
дохожати
дохождати
дохожий
дохожувати
дохтор
до-худа
доцарювати
доцикатися
доціджувати
доціджуватися
доцупити
доцуплювання
доцуплювати
до-цури
доця
доцяцьковувати
доч
дочапати
дочапатися
дочасний
дочасність
дочасно
дочастовувати
дочастуватися
дочвалати
дочекання
дочекати
дочекатися
доченька
дочер
дочесати
дочечка
дочимчикувати
дочиста
дочистити
дочитати
дочитувати
дочитуватися
дочісувати
дочісуватися
дочка
до-чмиги
дочувати
дочуватися
дочумакувати
дочумакуватися
дочути
дочутний
дочухна
доччин
дошарувати
дошаруватися
дошвендяти
дошвендятися
дошептати
Зв'ягли́вий, -а, -е. Любящій лаять. Зв'ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Кручак, -ка́, м. Баранъ, больной метлицею, съ червемъ въ головѣ. Анан. у. Маркев. 8.
Мереконі́ти, -ніє, гл. безл. Мерещиться. Угор.
Привітати, -та́ю, -єш, гл. Принять, привѣтствовать. От воно і вклонилось, і привітало мене чепурненько. МВ. І. 18. Тую галеру із грізної гармати, привітайте, гостинця їй дайте. Лукаш.
Пролиз, -зу, м. Незамерзающее мѣсто на рѣкѣ. Аж зирк, —заєць у пролизі чмиха.... бідний лапками перебіра, от-от під лід піде. Св. Л. 95. Оце пролиз буде, а по при нею їдуть через річку і не провалюється крига. Камен. у.
Радо нар. Съ радостью, охотно. Та гарно, мая дитино, — одказує Мотря радо. Мир. ХРВ. 344.
Рицарь, -ря, м. = лицарь.
Розвій, -вою, м. Развитіе. Галиц.
Скотарчук, -ка, м. Мальчикъ скотникъ, пастухъ рогатаго скота.
Стукачка, -ки, ж. = стукало. Сторож перестав стукати у стукачку. ЗОЮР. II. 77.
Нас спонсорують: