Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дотичний
дотікати
дотіль
дотіпати
дотіпувати
дотіпуватися
дотісувати
дотісуватися
доткати
доткливий
доткливість
доткливо
доткнення
доткнути
дотлівати
дотля
дотовкти
дотовктися
дотовп
дотовпитися
дотовплювання
дотовплюватися
дотовплятися
дотопити
дотоплювати
дотоплюватися
дотопляти
дотоплятися
доторгувати
доторгуватися
доторкати
доторкатися
доторкуватися
доточити
доточка
доточувати
доточуватися
дотримати
дотримувати
дотулити
дотулитися
дотьопати
дотягати
дотягатися I
дотягатися II
дотягти
дотяти
доумитися
дохазяйнуватися
дохапатися
дохід
дохлий
дохлина
дохнути 1
дохнути 2
доховати
доховатися
доходжати
доходжувати
доходителька
доходити
доходитися
доходитися 2
дохожалий
дохожалість
дохожати
дохождати
дохожий
дохожувати
дохтор
до-худа
доцарювати
доцикатися
доціджувати
доціджуватися
доцупити
доцуплювання
доцуплювати
до-цури
доця
доцяцьковувати
доч
дочапати
дочапатися
дочасний
дочасність
дочасно
дочастовувати
дочастуватися
дочвалати
дочекання
дочекати
дочекатися
доченька
дочер
дочесати
дочечка
дочимчикувати
дочиста
дочистити
дочитати
дочитувати
дочитуватися
дочісувати
дочісуватися
дочка
до-чмиги
дочувати
дочуватися
дочумакувати
дочумакуватися
дочути
дочутний
дочухна
доччин
дошарувати
дошаруватися
дошвендяти
дошвендятися
дошептати
Воздух, -ху, м. 1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає. Ном. № 9926. 2) Воздухъ (церк. утв.). Ном. № 14182. Ум. воздушок.
До́вбиш, -ша, м. Литаврщикъ. Серед базару став коло стовпа довбиш та й почав бити в бубни. К. ЧР. 373.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто. Нволынск. у.
Обагрянок, -нку, м. = обаринок. Ум. обагряночок. Пішов милий на ярмарок, та й на ярморочок, — принесе мі сорок яблок та й обагряночок. Гол. II. 431.
Обзори, -рів, м. мн. Осмотръ дома и хозяйства, куда хотятъ дѣвушку выдать замужъ, или гдѣ хотятъ взять дѣвушку замужъ. Угор.
Понадточувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и надточити, но во множествѣ
Припімнути, -ну́, -неш, гл. Вспомнить. Припімнув собі сердешних батька, рідну неньку. Млак. 92.
Стьонжка, -ки, ж. см. стьожка.
Точок, -чка, м. 1) Ум. отъ тік. дути точо́к. Cм. тічок. Грин. II. 350 2) Толкучка, толкучій рынокъ. Плутаються, як на точку міщанки. Левиц. Пов. 143. 3) У косарей: выдолбленная изъ дерева посудина, привязываемая къ поясу; въ нее наливаютъ воды и кладуть брусокъ для точенія косы. Вх. Зн. 81. Cм. кушка 1.
Шлюбний, -на, -не., шлюбови́й, -а́, -е́ Вѣнчальный, свадебный. Шлюбна сукня. Хтось зірвав з мого плеча шлюбову квітку. Стор. МПр. 81. Шлюбна жінка. Законная, вѣнчанная жена.
Нас спонсорують: