Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудик

Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИК"
Біднісінький, -а, -е. Совершенно бѣдный.
Заяло́зений, -а, -е. Засаленный.
Обпоганювати, -нюю, -єш, сов. в. обпоганити, -ню, -ниш, гл. Осквернять, осквернить, обгадить.
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Кв. II. 181. Ум. окунець.
Позаслинювати, -нюю, -єш, гл. Заслюнить (во множествѣ).
Попідмащувати, -щую, -єш, гл. Подмазать (во множествѣ).
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Почитати, -та́ю, -єш, гл. Почитать.
Практичність, -ности, ж. Практичность. Желех.
Трензель, -зля, м. Уздечка съ удилами. Ум. трензелька. Взяла коня за трензельку. Гол. ІІІ. 52.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.