Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

дудик

Ду́дик, -ка, м. Небольшой камешекъ въ глинѣ. Ця глина, то вона нездобна на цеглу, — в ній дудиків багато. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. нехҐй ду́дика ззість = хай ду́лю ззість. Мир. ХРВ. 374.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 453.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДУДИК"
Бавуняний, -а, -е. = Бавовняний. Шейк.
Гряді́ль, -ля, м. = Граділь. Угор. Вас. 199.
Карноухий, -а, -е. Съ маленькими ушами.
Млинчі́вка, -ки, ж. = млін. Вх. Уг. 252.
Неділонька, -ки, ж. Ум. отъ неділя.
Пампух, -ха, м. Родъ пышки — печеной или вареной. Маркев. 152. Пливає, як пампух в олію. Ном. № 1720. Ум. пампушок. Така пухната, мов пампушок. Гн. II. 27.
Попотягти, -гну, -гнеш, гл. Потащить много. Хай, думає пан, і він попотягне повозку з хамутом та з дугою. Грин. II. 213.
Сіромашня, -ні, ж. соб отъ сіромаха. Усі пани, усі дуки у наметі сіли, наше браття-сіромашня так і не посміли. Н. п.
Сквирк, -ку, м. Плачъ, хныканье.
Устне нар. Словесно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДУДИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.