Вивозитися, -вожуся, -зишся, сов. в. вивезтися, -зуся, -зешся, гл. Вывозиться, вивезтись.
Вигнути, -ся. Cм. вигинати, -ся.
Вимір, -ру, м.
1) Промѣръ, измѣреніе.
2) Доля хлѣба за помолъ.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Їстки гл. ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться.
Книгарня, -ні, ж. Книжный магазинъ.
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей.
Повидурювати, -рюю, -єш, гл. Выманить обманомъ (многое, у многихъ).
Стріп, -пу, м. 1) Куча (дерева, напр). 2)? Я з стодоли та у стріп, накрив мене житній сніп.
Шумелинє, -ня, с. Листы, въ которые завернуть початокъ кукурузы.
