Баран, -на, м.
1) Баранъ, самець овцы. Овечку стрижуть, а баран дріжить.
2) Названіе вола съ загнутыми назадъ рогами.
3) Родъ игры въ мячъ.
4) Седьмая фигура при игрѣ въ мячъ, называемой стінка.
5) Цилиндръ въ воротѣ, барабань, на который наматывается канатъ.
6) Пѣнистая волна, вздымающаяся въ узкомъ мѣстѣ рѣки.
7) Кудреватые гребни наметеннаго снѣга. Вітер рве й перекидає сніг через оселю; а не димарі повикручувало такі кудлаті барани... Ум. баранець, баранчик. Ув. баранище.
Дима́рь, -ря́, м. Печная труба. А Максим на пожарище та на попелище подивився.... Нема ради! Тілько вітер свище у димарі та в комені. Ум. Дима́рик, дима́ричок.
Дуди́на, -ни, ж. ? Гей ти, коршмо, ти, дудине! праця моя в тобі гине.
Лука́вити, -влю, -виш, гл. Лукавить, фальшивить, хитрить; кривить душой. Ти (доля) не лукавила зо мною, ти другом, братом і сестрою сіромі стала. Побачите, которе з нас лукавить.
Нетерплячий, -а, -е. Нетерпѣливый. Пускай дочку на голицю, бо я нетерплячий. нетерпляча бере́ = нетерпля́чка бере.
Паля, -лі, ж.
1) Свая. Поженуть чоловіка п'ятнадцять палі бить. Посеред ставу вбито чотирі палі товстеньких. палю забивати. Кромѣ прямого значенія: сильно выпивать, напиваться пьянымъ. Не за кожним разом таку палю забивали, хоча й на сухо ніхто не виїзджає.
2) Колъ. на палю вбивати. Сажать на колъ.
3) Дѣтск. палка.
4) Ударъ линейкой по рукѣ. палі дати. Ударить линейкой по ладони.
Пошмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Натереть, ободрать (кожу), покрыть ссадинами. Кайдани-залізо ноги повривали, біле тіло козацьке молодецьке коло жовтої кости пошмугляли.
Розслебезувати, -зу́ю, -єш, гл. Прочитать съ трудомъ. Переносно: разобрать, понять.
Свояк, -ка, м. Своякъ. Свій свояка вгадає здалека.
Сновига, -ги, сновиґа, -ґи, об.
1) Слоняющійся. Лізе в очі як сновига.
2) Насѣк. Anthomyia (meteorica).
