Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Вибиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Рудч. Ск. II. 70. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. К. Псал. 39. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. О. 1862. X. 111.з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі. Грин. II. 114.
Гайтта! меж. Гайта. Kolb. І. 65.
Кілок, -лка, м. 1) Колышекъ. 2) Колъ въ плетнѣ. На перелазі, вхопившись руками за два кілки, з'явилась, як з землі виросла, Ганна. Левиц. І. 26. 2) Деревянный гвоздь. Гива тим червива, що кілками з неї Христа мучили. Ном. № 315. 4) Вѣшалка въ видѣ колышка, вбиваемаго въ стѣну. До півдня буде вбіратись та начіпляє на себе всього... як на кілок у коморі. МВ. І. 28. 5) Въ дверяхъ крестьянскихъ построекъ: ручка въ видѣ колышка, за которую берутся при отворяніи дверей. Kolb. І. 57. 6) Колышекъ, вкладываемый у запора вмѣсто замка. Пивниця на колку. Ном. № 1259. 7) = заніз (у ярмі). Kolb. І. 67. 8) Одинъ изъ двухъ деревянныхъ шиповъ, которыми прикрѣпленъ къ оси задній насад крестьянской повозки. Рудч. Чп. 249. Ум. кіло́чок.
Обмоскалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обмоскалитися, -люся, -лишся, гл. Русѣть, обрусѣть.
Поскучати, -ча́ю, -єш, гл. Поскучать. Трошки ваші синки поскучають — без того не можна в світі. МВ. ІІ. 13.
Придавати, -даю, -єш, сов. в. придати, -дам, -даси, гл. 1) Прибавлять, прибавить. «Ще ж нам цього мало». — Що ж ми вам придамо?Чуб. III. 39.ходи. Прибавлять, прибавить шагу. Чим дуж придав ходи в ноги. Мир. ХРВ. 9. 3) Давать, дать въ качествѣ приданаго крѣпостнаго человѣка. Ви за молодою панією мабуть придані? МВ. (О. 1862. І. 73).
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Росхлюпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. росхлюпатися, -паюся, -єшся, гл. Расплескиваться, расплескаться (о жидкости). Поки донесла воду, то по пів відра росхлюпалось, так бігла. Харьк.
Тринка, -ки, ж. Ум. отъ трина.
Нас спонсорують: