Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Безбарвий, -а, -е. 1) Безцвѣтный. 2) Не имѣющій ворсы (о сукнѣ). Волын. г.
Відспіватися, -ваюся, -єшся, гл. Перестать пѣть. Соловейки вже відспівалися.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав. Дума.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
Невпоїд нар. Больше, чѣмъ нужно для прокормленія; столько, что поѣсть нельзя. Було торік картоплі невпоїд. Волч. у.
Плосінь, -сені, ж. Плоскость; равнина. Вх. Зн. 50.
Становити, -влю, -виш, гл. 1) Ставить. Сип борщ, станов кашу, — чи поїмо бо ми. Ном. № 14120. Чорт тобі, дівчино, угодить, які тобі закаблуки становить. Чуб. V. 105. 2) Строить. Бодай тії пани жили, що гуральні становили. Ном. № 11659. становити грубу. Класть печь. Конст. у. 3) Составлять. Вода становить найважнішу частину землі. Дещо. Се мені нічого не становить. 4) Выставлять чѣмъ. Я себе не становлю розумною. Зміев. у.
Шелеснути, -сну, -неш, гл. 1) Однокр. отъ шелестіти. Зашелестѣть. Водою іде — не хлюпне; очеретом — не шелесне. Ном. № 24, стр. 291. 2) Плеснуть, упасть въ воду съ шумомъ. Треті півні кукуріку — шелеснули в воду. Шевч. 30.
Широкомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.
Широчінь, -ні, ж. Ширина. Камен. у.
Нас спонсорують: