Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

джерело
джереловий
джерельний
джерельце
джереляний
джерелястий
джеркотання
джеркотати
джерло
джермала
джермари
джермелити
джермелитися
джермело
джермелувати
джермельце
джеря
джємори
джигало
джигати
джигатися
джигнути
джигонути
джиґ!
джиґавка
джиґели
джиґиря
джиґра
джиґун
джиґуха
джиджулити
джиджулитися
джиджулуха
джиджуритися
джиджуруха
джижчати
джиле!
джинджигилястий
джинджор
джинджуристий
джирчати
джіворонок
джінджура 2
джміль
джоболда
джоґан
джойка
джолґонути
джоло
джоломія
джолонка
джонва
джорелистий
джорелитися
джорело
джоя
джуґан
джуґля
джуклити
джулий
джумак
джумачиха
джумига
джумиха
джунджовий
джупельце
джупло
джур
джура 2
джурґа
джурджя
джуронька
джурчати
джусь!
джут
джуфо
джяворонок
дзбан
дзбанок
дзвеніння
дзвеніти
дзвенкач
дзвенячий
дзвизнути
дзвізчати
дзвін
дзвінець
дзвіниця
дзвіничний
дзвінка
дзвінкий
дзвінковий
дзвінкоголосий
дзвінний
дзвінник
дзвінок
дзвіночок
дзвонариха
дзвонарів
дзвонарівна
дзвонарський
дзвонарь
дзвонець
дзвоник
дзвонити
дзвониця
дзвоничок
дзвяга
дзвяк I
дзвяк! II
дзвякало
дзвякати
дзвякнутися
дзвякотіти
дзеленець
дзелений
дзеленка
дзелень!
дзеленькати
дзеленькотіти
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Ді́дько, -ка, с. Чортъ, дьяволъ, домовой. Грин. ІІІ. 385. Дівчинонько, приніс тебе дідько, розсіяв я пшениченьку рідко. Мет. 28. Який би враг примусив мене жартувать із гетьманом, коли б сам куций дідько не засів мені в серці. К. ЧР. 164. Дідько не дідько, а й людей таких рідко. Козел. у. Ді́дька ма́ти. Не имѣть ничего. В кишені дідька має. Рудч. Чп. 122.
Заяча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать (о лебедяхъ и людяхъ). Випливала лебедочка по воді,... заячала, в воду вдарила крилом. Щог. 47.
Збі́рка, -ки, ж. 1) Сходка, собраніе. Збірка хлопців, дівчат. Уже зібрав збірку; там уже збірка зібралася. Черк. у. 2) Собраніе чего-либо. Конст. у. 3) Мѣстныя овчины, скупаемыя на полтавскихъ ярмаркахъ. Вас. 154.
Обписати Cм. обписувати.
Попроростати, -та́ю, -єш, гл. Прорасти (во множествѣ). Пшениця попроростала.
Примирятися, -ря́юся, -єшся, сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.
Рощ... = розч..
Скрашати, -ша́ю, -єш, сов. в. скраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить. К. ЧР. 39. К. Не 109. Красним цвітом іскрашають. Грин. III. 638.
Шарпонути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть съ силой.
Нас спонсорують: