Дви́гати, -гаю, -гаєш, одн. в. дви́гну́ти, -гну, -гнеш, гл. 1) Двигать. Не зміг двигнути ні рукою, ні погою. 2) Носить. Нащо тобі, пане брате, торбину двигати? Ліпше тобі, папе брате, людей розбивати.
Кушпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = кушпелити 1. То не кушпела кушпотить, та татарва мчиться на наших.
Наво́дити, -джу, -диш, сов. в. наве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Наводить, навесть. 2) Направлять, направить. Учительку розумну матимеш, — наведе на добро. Молоді хазяї, думає, чому й на пуття не навести. 3) О животныхъ: родить, народить. Собака навела цуценят. 4) Много наваривать, наварить. Щоб невеликий був горщик: нащо його наводити у такому великому, — хиба вони поїдять? 5) — оком (на кого, на що). Взглядывать, взглянуть (на кого, что). Як тільки оком наведу, то і вгадаю, де співака. 6) наводити личко. Cм. личко.
Похлепнутися, -нуся, -не́шся, гл. = похлипнутися. Похлепнеться за їжею.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд.
Промантачити, -чу, -чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття.
Простягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. простягтися, -гнуся, -нешся, гл.
1) Протягиваться, протянуться. Простяглась та й лежить. Простяглася по діброві по над Дніпром козацька ватага.
2) Только сов. в. Направиться. Василь.... простягся на музики під верби.
Стяг, -гу, м. Знамя. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу.
Сюди нар. Сюда. Ні сюди, ні туди, — ні саньми, ні колесами, ні зімою, ні літом. Сюди-туди походила, вечерять зварила.
Уздила, -ди́л, мн. = удила.