Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Біластий, -а, -е. Бѣловатый, бѣлесоватый. Черк. у.
Вимилити, -лю, -лиш, гл. Измылить.
Відсповідати, -даю, -єш, гл. Окончить исповѣдывать.
Засто́юватися, -то́ююся, -єшся, сов. в. застоя́тися, -стою́ся, -ї́шся, гл. Застаивать, застояться. Кінь на стані трохи застоявсь, треба його проїздити. Грин. II. 12.
Йойкати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] йойкнути, -ну, -неш, гл. Плакать, вопить, вскрикнуть. А на зуб собі йойкай! ЕЗ. V. 183. Ні плаче, ні голосить, бо відай не може, лиш часом, часом йойкне: Боже милий. Боже! Федьк. І. 67.
Ме́рвисько, -ка, с. = мерва.
Накри́жник I, -ка, м. Въ шлеѣ: нахребетникъ, продольная полоса на крупѣ лошади, пришитая къ откоснымъ ремнямъ и къ круговому. Вас. 160.
Посмертний, -а, -е. Посмертный.
Прихилля, -ля, с. 1) = прихилище. Нема мені прихилля. Н. Вол. у. Біда сироті без тихого прихилля. Г. Барв. 367. 2) Расположеніе. Чуб. III. 153.
Прищитати Cм. прищитувати.
Нас спонсорують: