Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Заніми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Сдѣлать нѣмымъ. а бода́й тя заніми́ло! (Камен. у.) — пожеланіе равносильное: типунъ тебѣ на языкъ!
Ліпки́й, -а, -е. Цѣпкій.
Найпа́к нар. = найпаче. Желех.
Обвалювати, -люю, -єш, сов. в. обвалити, -лю, -лиш и обваля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Обваливать, обвалить, отвалить. 2) Валять, свалять (сукно).
Опороситися, -шуся, -сишся, гл. О свиньѣ: родить.
Повимірати, -раємо, -єте, гл. Вымереть, перемереть. Вже повимірали тії люде, мої свідки. Шевч. 594.
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Тогдий нар. = тоді. Тогдий забравсі жид та й пішов. Гн. І. 110.
Уві Cм. у.
Фукнути, -ну, -неш, гл. 1) Дунуть (ртомъ). Шейк. 2) Крикнуть на кого. 3)ким, чим. Бросить кого, что. Як ним фукне у провалу велику! Драг. 370.
Нас спонсорують: