Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вигоювати, -гоюю, -єш, сов. в. вигоїти, -гою, -їш, гл. 1) Залѣчивать, залѣчить (рану). Болячки на людях вигоював. Стор. II. 61.
Ди́мковий, -а, -е. Сдѣланный изъ димки.
Лагоминка, -ки, ж. Ум. отъ лагоми́на.
Ля́до, -да, с. Возвышенное мѣсто въ лѣсу, заросшее строевой сосной. С. Сербы, Н. Вол. у.
Осинити, -ню́, -ниш, гл. Окрасить въ синій цвѣтъ. Ми давали ниток осинити аж , три хунти. Пирят. у.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Повіджимати, -ма́ю, -єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.
Подознаватися, -наємо́ся, -єте́ся, гл. Дознаться (о многихъ).
Труслин, -ну, м. Раст. Centaurea Scabiosa L. Анн. 91.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Нас спонсорують: