Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відвисати, -са́ю, -єш, сов. в. відвиснути, -ну, -неш, гл. 1) Отвисать, отвиснуть. Спідня губа відвисла. Левиц. І. 15. 2) Свѣшиваться, свѣситься, повиснуть. З-під очіпка відвисло пасмо сивої коси. Левиц. І. 3.
Гаманчик, -ка, м. Ум. отъ гаман.
Завда́ча, -чі, ж. Задатокъ. Я вже взяла три карбованці на завдачу. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Зара́ння I, -ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
Непідвладність, -ности, ж. Независимость. Желех.
Обпивало, -ла, м. Много пьющій. Рудч. Ск. II. 84.
Піхурчик, -ка, м. Ум. отъ піхур.
Повихатися, -хаюся, -єшся, гл. Покачаться. Ходім же, вибіратимеш собі сужену; та гляди, як не вибереш, — твоя голова отам на коляці повихається. Чуб. II. 22.
Подзвонити, -ню́, -ниш, гл. 1) Позвонить. Ой помер мій Давидко, поховали й ног не видко. Редькою подзвонила, ріпкою поминала. Чуб. V. 797. 2) Позвенѣть. За ворітечка вийшла, ключами подзвонила. Чуб. ІІІ. 235.
Почухмаритися, -рюся, -ришся, гл. То-же, что и почухатися, но сильно.
Нас спонсорують: