Витрудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Витрудив Грицько руки ту весну й те літо.
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря.
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув.
Гусеня́, -ня́ти, с. Гусенокъ. Гуси-гуси, гусенята, візьміть мене на крилята. Ум. Гусеня́тко, гусеня́точко, гусеня́тонько.
Сад, -ду, м.
1) Садъ. Сади рясні похилились. — виноград. Виноградникъ.
2) Мельничный поставъ. Ум. садо́к, садочок, садонько. Садок вишневий коло хати.
Салогуб, -ба, м. Бранное: торговецъ, мѣщанинъ. Міщанин узиває селянина — очкур, чубрій; а селянин міщанина — салогуб. Пика широка та одутловата, як у того салогуба.
Скриня, -ні, ж. 1) Сундукъ. Добра господиня, коли повна скриня. 2) Въ мельницѣ: ящикъ, въ который падаетъ мука. 3) Въ водяной мельницѣ: шлюзъ, пространство, заполненное водой передъ заставкою. Ум. скринька, скринечка.
Хватка, -ки, ж. Снарядъ для ловли рыбы: два взаимно перекрещивающихся деревянныхъ обруча (бильце), прикрѣпленныхъ къ ручкѣ (держак); къ обручамъ прикрѣпляется четырехугольная сѣтка. Это хватка черпако́ва въ отличіе отъ хватки стоя́чої, которая опускается не горизонтально, а вертикально внизъ.
Хоць, хоцяй, сз. = хоть.
Штовб, -ба, м. Стволъ дерева.