Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Не можу бічи. Фр. Пр. 37.
Будування, -ня, с. 1) Построеніе, созиданіе, сооруженіе. 2) Постройка, постройки, строеніе. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. ІІІ. 209. Ум. будуваннячко.
Друк Ii, -ка, дручо́к, -чка́, м. = дрюк, дрючок. Бив, бив, та ще й друк кинув. Ном. № 4023. Вирубав дручка та й подає чортові в яму, щоб його.... витягти. Рудч. I. 57. Ум. дручяга.  
Заряжа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. заряди́ти, -жу́, -диш, гл. Заряжать, зарядить. Заряжайте ясне ружжо чорним порошком. Чуб. V. 1011. Узяв джура, та узяв малий пістолі заряжати. Мет. 401.
Їдання, -ня, с. Ѣденіе. Трепав з роботи, з сухоти, з їдання.
Обвіяти, -ся. Cм. обвівати, -ся.
Обрида, -ди, ж. Отвращеніе, омерзеніе. Не згадуй тії халепи людям на обриву. Полт.
Плескати, -щу, -щеш, гл. 1) Плескать. А нащо було плескати на його водою? 2) Хлопать въ ладоши; рукоплескать. Вийшла доня на улицю, в білі руки плеще. Лукаш. 125. 3) = випліскувати 2. Плещу, плещу хлібчик, дай, бабо, кіста! Харьк. 4) У кузнецовъ: клепать. Сумск. у. 5) Болтать, выдумывать. Що ти там плещеш, — хиба ніхто сього не знає або не чув зроду? 6) Шлепать (по грязи). А він і плеще до мене через рівчак. О. 1862. VI. 44.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала. Черниг. у.
Усь! меж. для натравливанія собаки. Вх. Лем. 476.
Нас спонсорують: