Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Баби́нка, -ки, ж. Ум. отъ ба́ба 1? Встрѣчено въ слѣд. однокуплетной пѣснѣ: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Віддалі нар. = віддалік. Я став собі оддалі і дивлюся, що то він робитиме. Волч. у.
Заво́ра, -ри, ж. Бревно для задвижки воротъ.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Ло́гво, -ва, с. = лігво. Недалеко од змієвого логва. Грин. II. 235. Я застав його на лот. Н. Вол. у.
Ніб, ніби, нар. Будто, точно, словно; молъ; такъ сказать. Ніби русавки Клечаними святками вигукують. Ном. № 280. Та й торкнув свого молодого: примічай ніби. МВ. І. 110. Отсе ж він ніби його син, та був, бачте, у школі.
Професорський, а, а. профессорскій
Тирвовий, -а, -е. Относящійся къ тирву. Шух. I. 225.
Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Шкарупкий, -а́, -е́ = шкарубкий. Припік палець, — шкарупка шкура на йому стала. Славяносерб. у. Гущою волосся змила, — шкарупке стало. Славяносерб. у.
Нас спонсорують: