Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Дика́рь, -ря́, м. Родъ камня. Камінь-дикарь. Славяносерб. у.
Жорно́вий, жорня́ний, -а, -е. 1) Относящійся къ ручной мельницѣ. 2) — хліб. Хлѣбъ изъ муки, смолотой на ручной мельницѣ. Желех.
Зміюк, -ка, м. Самецъ-змѣя. Желех.  
Молодикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Жить холостымъ. Грицько, молодикуючи, був собі ввічливий, моторний, жартовливий з усіма. Г. Барв. 463.
Остербнути, -ну, -неш, м. = остербати.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
Попідправляти, -ля́ю, -єш, гл. Поправить (во множествѣ).
Розіслати I, -шлю́, -леш, гл. см. розсилати.
Розріднитися, -нюся, -нишся, гл. Разойтись ст, родными. Розрізнилася з ріднею. Греб. 332.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Нас спонсорують: