Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Викакати, -каю, -єш, гл. дѣтск. Испражнить.
Вузити, -жу, -зиш, гл. Съуживать, дѣлать уже. Треба двері вузити, а то широкі. Камен. у.
Ґарґа́ло, -ла, с. Горло. Вх. Лем. 407.
Капанина, -ни, ж. 1) Капаніе постоянное. Желех. 2) Небольшой доходъ по мелочамъ. Сяка-така капанина буде з парафії: то за треби, то з приносів. Св. Л. 112.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка. (К. П. Михальчукъ).
Норовитися, -влюся, -вишся, гл. Капризничать, упрямиться. Недоросток, моя й мати, норовиться. Чуб. V. 661.
Окрімний, -а, -е. Отдѣльный, особый.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Рослий, -а, -е. Высокій, рослый. Росле дерево. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: