Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Відлинути, -ну, -неш, гл. 1) Отлетѣть. 2) Отхлынуть. Відлинула вода від берега.
Зачавлі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Захирѣть, заболѣть.
Зблуди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Заблудиться, сбиться съ дороги. Широкая доріженька, коли б не зблудити. Чуб. V. 880. 2) Ошибиться. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Нічогісінько мѣст. Рѣшительно ничего. Хотів йому щось і подарувати, та дідусь нічогісінько не взяв. Г. Барв. 360.
Падичій, -чія, м. Водопадъ. Мнж. 188.
Підгір, -гору, м. = підгір'я. Турки й татари підгір узяли. АД. І. 33.
Смоляний, -а, -е. 1) Смоляной, смолистый. А в дівчини Гапки смоляниї лавки: як сів, — прикипів, і вечерять не схотів. ХС. II. 196. 2) Чорный какъ смола. Ой бодай же ти, дівчинонько, того не взрівала, щоб рученька смоляная травиченьку жала. Чуб. V. 1036.
Туйкати, -каю, -єш, гл. Кричать туй-туй, науськивать.
Шкільний, -а, -е. Школьный. Початкові шкільні книжечки. К. ХП. 125.
Нас спонсорують: