Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Арешта́нтська. Мѣсто заключенія, арестантская.
Віддрючкувати, -ку́ю, -єш, гл. Побить палкой. Славяносерб. у.
Дерені́вка, -ки, ж. Кизилевая настойка. Пили сикизку, деренівку. Котл. Ен. IV. 32.
Лі́тувати, -тую, -єш, гл. Проводить лѣто. Де літував, там було й зімувати. Ном. № 2714. Під стріхою літечко літувала. Н. п. Ми з товаром жадне літо літуємо на хуторі. Харьк. Де твоя пасіка літувала торік? Харьк.
Навчи́тель, -ля, м. Учитель.
Походити 2, -джу́, -диш, гл. 1) Походить. Єсть у мене гарний хлопець, я його любила, то він буде припадати, де я походила. Грин. III, 222. по тобі похо́дить ще й ломака — будешь еще и палкой битъ. Г.-Арт. (О. 1861. III. 83). 2) Износить. Батеньку-голубоньку! не гнівайся на мене, що-м ті хліб переїла, сукні-м ті походила. О. 1862. IV. 15. 3) Забеременѣть (о коровѣ). Раненько походили корови, раненько й попрокидалися. Зміев. у.
Тапчаник, -ка, м. Ум. отъ тапчан.
Тихнути, -ну, -неш, гл. Утихать. І тихнуть Божії слова. Шевч.
Тяпкарь, -ря, м. = кептар. Угор. Гол. Од. 82.
Ченчик, -ка, м. Ум. отъ чернець.
Нас спонсорують: