Вивірчувати, -чую, -єш, сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.
1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.
2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб).
Жимоїдник, -ка, м. Обжора.
Зга́дуватися, -дуюся, -єшся, сов. в. згада́тися, -да́юся, -єшся, гл. Вспоминаться, вспомниться.
Їдало, -ла, с.
1) їдало. Шутливо: желудокъ.
2) їдало. Широкая часть ложки, та, которой набирается пища.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні.
Повіддавати, -даю, -єш, гл. Отдать (во множествѣ).
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Сотниківна, -ни, ж. Дочь сотника.
Станва, -ви, ж. Большая кадка, бочка.
Тихо нар.
1) Тихо, негромко.
2) Тихо, медленно. Місяць тихо плавле.
3) Тихо, спокойно. І світ ясний невечірній тихо просіяє. А ні хмариночки, та тихо, та любо, як у раї. Ум. тихенько, тихесенько. Прокинеться, — тихесенько в осоки питає.