Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Да́ти, -ся. Cм. Давати, -ся.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Засипа́ти I, -па́ю, -єш 1) = засинати. 2) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Засыпать, заспать, подолгу спать. Щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала. Ном. № 254. 3) сов. в. заспа́ти, -сплю́, -спи́ш. Забывать, забыть что-либо за сномъ, послѣ сна. Любощів ні заїсти, ні запити, ні заспати. Г. Барв. 449.
Зла́маний, -а, -е. Сломленный. хай їде (іде) на зламану го́лову! Вранное выраженіе: пожеланіе сломать голову уходящему. Св. Л. 124.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Корівниця, -ці, ж. Коровница. Одну дочечку мала, та й ту утеряла: із поля робітницю, од печі топілницю, од коров корівницю. Н. п.
Лі́тошок, -шка, м. Годовалый. Телят сьоголітніх одинадцять, літошків шість.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Вх. Зн. 58. Cм. ремінник.
Співацький, -а, -е. Относящійся къ пѣвцу, пѣвчему.
Нас спонсорують: