Виспівати, -ва́ю, -єш, сов. в. виспіти, -пію, -єш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Попи молодий, то сіренький, а як виспіє, то чорненький, неначе тхір.
2) Поспѣвать, поспѣть, успѣть. Виспівайте, а я тут поки сам одбиватимусь. Наче й на однім місті сиділа, а де треба — виспіла.
Віхоть, -хтя, м. 1) Мочалка, употребляемая при мытьѣ посуды, утвари и пр. 2) Пучекъ соломы. Віхоть соломи на устілку. Далі трохи присвоєне, стануть палить степи: вийде чоловік у поле, — викреше огню, положить його у солом'яний віхоть, розмаха гарненько та й кине. 3) Горящій клокъ, уносимый вѣтромъ съ пожара. упав віхоть. Случилось несчастье, непріятность. Здається, що сей чоловік буває і крутиться у нас за тим, що дуже поганий віхоть упав, — і він не зна, як перебути сей час. Ум. віхтик.
Дереза́, -зи́, ж. 1) Раст. a) Caragana frutescens. б) Lycium barbarum. в) Lycopodium clavatum. А піди лишень наріж дерези на мітли. 2) Назойливый человѣкъ. Липне як дереза. Росплакалось дитя як дереза. 3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. Ум. Дере́зка, дере́зонька.
Немило нар. Непріятно.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище.
Розбола, -ли, ж. Причина, начало боли. Ой розбола серцю мому, як вечір настане.
Роскаряка, -ки, об.
1) Дерево съ раздвоеннымъ стволомь. Верба-роскаряка.
2) Человѣкъ или животное, которое ходитъ, разставя ноги.
Склинати, -на́ю, -єш, гл. Проклинать.
Шажок, -жка, м. Ум. отъ шаг.