Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Відвохти, -ну, -неш, гл. Отсырѣть.
Двілі́ток, -тка, м. Двухлѣтній быкъ. Вх. Зн. 14.
Заслебезува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Начать читать невнятно, по складамъ. Аф. 435.
За́стум, -ма, м. Укромное мѣсто, пустынное глухое мѣсто. Сховалась ти на відпочинок, як лебідь в тихі застуми води. К. ПС. 130. І засвітився світ по застумах московських. К. Дз. 15. Чи не сором тобі покидати нас і по застумах цього ліса блукати без нас? Н. п.
Малоро́слий, -а, -е. Малорослый.
Позарубувати, -бую, -єш, гл. Зарубить (во множествѣ).
Посаджати, -джа́ю, -єш, гл. Посадить, разсадить. Просимо до столу у свою господоньку, посаджаєм на ослононьку. Мет. 200. Хліба напекла такого молодого, що як посаджала, а він увесь і ссівся в печі. Рудч. Ск.
Прядун, -на, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Утемніти, -нію, -єш, гл. Ослѣпнуть. Утемнів чогось віл; як би полуда, то я вмію здирати полуду, а то ні. Камен. у.
Нас спонсорують: