Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Від'Їздний, -а, -е. Который на отьѣздѣ, прощальный. Так може, діду, й од'їздної (чарки)? О. 1862. І. 51. від'їздне = відклінне.
Відтобурчити, -чу, -чиш, гл. = видстовбурчити. Окунь одтобурчить пірця та хвостом повернеться, то щука й не візьме. Рудч. Ск. II. 112.
Жура́в, -ва, м. 1) = журавель 1. Журав грає, журав грає, журавочка скаче. Чуб. V. 52. 2) = журавель 2. Вх. Лем. 414. Ум. жура́вчик.
Зайде́й, -де́я, м. = зайда і. Шух. І. 33.
Курбелити, -лю, -лиш, гл. Вихриться, клубиться; летѣть вихремъ. Желех.
Нора, -ри, ж. 1) Нора. 2) Жив. Hypudaens glareolus. Шух. І. 22. Cм. нориця 2. Ум. нірка. Ув. нороха. Мнж. 69.
Односталь Cм. в-односталь.
Пролазити, -жу, -зиш, сов. в. пролізти, -лізу, -зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.
Туговка, -ки, ж. Раст. Achyrophorus maculatus Scop. Шейк.
Тьмавий, тьмяний, -а, -е. 1) Тусклый. Тьмане скло. 2) Болѣзненный, блѣдный. У Петербурсі, кажуть, тьманий народ; чи то воно край такті? Лебед. у.
Нас спонсорують: