Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вонючий, -а, -е. Вонючій. Вонюче зілля = вонючка 1.
Засвиста́ти, -щу́, -щеш и засвисті́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Засвистѣть, засвистать. Засвистали козаченьки в поход з полуночі. Макс. (1849), 140. Вітер буйний знявсь, засвистів. Мог. 124.
Злодійка, -ки, ж. Воровка.
Кинді, -дів, мн. = кенді. Надів на ноги кинді нові і рукавиці взяв шкапові. Котл. Ен.
Особисто нар. Лично.
Подочісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Дочесаться, окончить причесываться (о многихъ).
Причалити, -ся. Cм. причалювати, -ся.
Разуразній, -я, -є. Безпрерывный, безпрестанный. Рк. Левиц.
Стигнути, -гну, -неш, гл. 1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне. 2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне. Св. Л. 285. 3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Фасочка, -ки, ж. Ум. отъ фаска.
Нас спонсорують: